|
|
Курсовая: Вдосконалення управління організацією в умовах переходу до ринку
| | | | | | | | | | | | механіка по обслугову ванню дихальних апаратів |
| | | слюсарі по настройці пристроїв газового захисту |
| | | | | | | Водії санітарного й аварійного транспорту |
|
Малюнок 3.2 – Структура гірничорятувальної служби Болгарії.
Тепер особистий склад служби складається з начальника та його заступника,
механіка по обслуговуванню дихальними апаратів, слюсарів по настройці та
догляду за пристроями автоматичного газового захисту, врачей-хірургів,
старших рятівників, водіїв санітарного й аварійного транспорту. Функціонують
також 2 філії служби – на копалищі “Ів. Русев” та на шахті “Антрацит”.
Структурна схема наведена на малюнку 3.2.
Гірничорятувальна служба Болгарії приймає участь в діяльності Об’єднаної
гірничорятувальної служби країн – членів СЕВ, - це накладає високу
відповідальність та передбачає перспективи подальшого розвитку матеріально-
технічної й учбово-тренувальної бази.
3.3Велика Британія
Для проведення рятівних робіт в шахтах Великої Британії існує
нецентралізована служба, що охоплює 6 небезпечних районів. Ці райони мають 12
родовищ, які об’єднує Національна рада по вугіллю. Кожний район має до 6
рятівних станцій. На малюнку 3.3 показані зв’язки між станціями, вугільними
районами та Національною радою по вугіллю.
Вугільні райони
.
25 рятівних станцій
Малюнок 3.3 - Структура гірничорятувальної служби Великої Британії
Згідно зі схемою, що наведена на малюнку 3.3, розрізняють станції двох типів:
- ті, що укомплектовані чотирма офіцерами з постійним складом із 14
гірничорятувальників;
- ті, що складаються з чотирьох офіцерів і двох бригадирів, що
проводять інструктування людей, яких періодично залучають до рятівних робіт.
Всього існує 13 станцій першого і 12 станцій другого типу, що включають
близько 2,5 тисяч чоловік, які періодично ліквідують аварії та їх наслідки.
3.4 Німеччина
В Німеччині діють 5 головних гірничорятувальних станцій, розмір та оснащення
яких відповідає особливостям районів, які вони обслуговують. Це:
– станція Рурського басейну в Есені
– станція Саарського басейну в Фридрихстале
– станція Ахенського округа в Ахені
– станція в Клаусталь-Целерфельді
– станція вХоєнпайсенберзі
Найбільшою з них є Головна гірничорятувальна станція в Есені.
Загальна структура гірничорятувальної служби Німеччини наведена на малюнку 3.4.
| Головне управління державного Гірничого нагляду |
|
       
. .
24 гірничорятувальні отряди 11 отрядів протихімічного захисту
Малюнок 3.4 – Структура гірничорятувальної служби Німеччини
3.5 Китай
| | Міністерство вугільної промисловості _________________________ Головне управління безпеки |
|
   
         Гірничорятувальні центри
         Групи гірничорятувальників
. .
Малюнок 3.5. – Структура гірничорятувальної служби в Кітаї
Згідно зі структурою гірничорятувальної служби, що наведена на малюнку 3.5,
Міністерству вугільної промисловості Китая підпорядковані гірничорятувальні
центри, які знаходяться в кожному вугільному басейні. Ці центри об’єднують
групи гірничорятувальників, які розташовані в кожному невеликому басейні чи
на кожній шахті.
До складу групи належать: керівник групи, техніки та робочі (респіраторщики).
Всього у вугільній галузі Китая налічується 15000 гірничорятувальників, 4300
техників і керівників, а також 10700 робочих.
3.6 Сполучені штати Америки
Вугільна промисловість США є великим виробником вугілля, обсяг добутку в
теперешній перід складає 1млрд. 100тисяч тон за рік. Рівень зайнятості
скоротився при цьому з 230 тис. чол. до 110 тис. чол..
Вугільна промисловість США не є єдиним цілим. Кілька тисяч шахт, розрізів,
збагачувальних фабрик, ремонтних майстерень належать більш, ніж 3 000
приватним компаніям, що є або самостійними, або входять до складу великих
межгалузевих концернів на правах дочерніх компаній.
Найбільші вугледобувні шахти це – Вайомінг, Західна Вірджинія, Кентуккі,
Пенсильванія. Потенціал вугільної промисловості США визначається великими
ресурсами вугілля, що знаходяться на території 38 штатів від Атлантичного до
Тихоокеанського узбережжя.
Оскільки у вугільній промисловості США діють, в основному, приватні компанії,
пряме централізоване державне управління відсутнє. В той же час інтереси
підприємств вугільної промисловості у взаємовідносинах з федеральним урядом
представляють: Національна вугільна асоціація й Амеріканський гірничий
конгрес.
Державна гірничорятувальна служба США складається з двох груп
гірничорятувальників, 17 центральних гірничорятувальних станцій або так
званих “Станцій безпеки”, що знаходяться в основних вугільних басейнах
країни, в тому числі й на Алясці.
До прибуття персоналу цих станцій на шахту проведення робіт щодо рятування
людей, яких застигла аварія, проводять добровільні гірничорятувальники із
складу робочих та нагляду (3-7 чол. на контрактній основі), що є на кожній
шахті.
Під час аварії гірничорятувальники збираються на командному пункті, отримують
оперативне завдання й спускаються у шахту. Вони так само, як і професіонали,
проходять однодневну перепідготовку, в цей день компанія вимлачує їм середній
заробіток.
Центральні гірничорятувальні станції знаходяться у віданні Управління по
спостеріганню за здійсненням закона по техніці безпеки в гірничий
промисловості, яке залишається в рамках міністерства внутрішніх справ.
Гірничорятувальна станція оснащена 10-12 ізолюючими респіраторами зі строком
захисної дії 2 години, що допущені для використання Гірничим бюро США.
Оснащення станції розраховано на те, щоб у випадку необхідності мати
напоготові дві команди респіраторщиків-добровольців по 5-6 чоловік в кожній.
Ці команди проводять тренування раз на місяць.
4 АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ
Згідно із звітом про фінансові результати за 1999 рік (див. Додаток 4 “Звіт
про фінансові результати”), виручка від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) склала 1473,4 тис. грн., інші операційні доходи склали 2,5 тис. грн.:
складаються з доходів від реалізації цінних паперів 0,9 тис. грн. та доходів
від здачі окремого майна в аренду 1,6 тис. грн. Отриманий прибуток був
використаний наступним чином: 0,5 тис. грн. були заплачені в якості налогу та
2 тис. грн. були спрямовані на виробничий розвиток.
Згідно з підсумками роботи за 1999 р. було внесено платежів до бюджету на
суму 697,8 тис. грн.
За рахунок коштів держбюджету України були спрямовано на утримання ОВГРО
грошові кошти на суму 5110,4 тис. грн. Витрати склали 5113,6 тис. грн.
Дебіторська заборгованість станом на 01.01.200 р. складає 610,9 тис. грн., в
тому числі прострочена – 362 тис. грн. У порівнянні з 1998 роком дебіторська
заборгованість зменшилася еа 56,5 тис. грн. Кредиторська заборгованість
складає 271 тис. грн., в тому числі неоплачена в строк – 39,1 тис. грн.
Порівнянно з попереднім роком кредиторська заборгованість збільшилася на
139,4 тис. грн. Це виникло за рахунок заборгованності із заробітньої платні
за грудень 1999 року за аварійні роботи, що складає 63,7 тис. грн.; а також
за рахунокзбільшення матеріальних цінностей по центропоставкам, що станом на
01.01.2000 р. складали 108,8 тис. грн.
Як видно з таблиці 5.1, що бюджетно фінансування в 2000 року скоротилося на 2
% порівнянно з попереднім роком, в той же час скоротилися і позабюджетні
надходження. Це зумовлене насампеерд низькою платіжеспроможність шахт-
споживачів профілактичних послуг ОВГРО, яка призводить до заборгованності по
цим виплатам. Чисельність працівників у 2000 році скоротилася на 6 чоловік.
За рахунок зносу залишкова вартість основних фондів теж зменшилася на 16%. 7
рядок показує виробіток на одного працюючого на роботах неаварійного
характеру (профілактичних), який розраховується як відношення значень 2 та 3
рядка.
Таблиця 5.1 - Основні показники роботи ОВГРО
Показники | 1999 | 2000 | 2000 по відношенню до 1999 | | 1.Бюджетні надходження | 5110,4 | 5013 | 0,98 | | | 2. Позабюджетні надходження за договірні роботи | 629,7 | 547,5 | 0,87 | | | 3.Чисельність працівників (чол.) | 691 | 685 | 0,99 | | | 4. Середньо-річна вартість основних фондів (тис. грн.) | 4264,3 | 3164,5 | 0,74 | | | 5. Видатки бюджетних коштів (тис. грн.) | 5114,6 | 5109,5 | 0,99 | | | 6. Видатки позабюджетних коштів (тис. грн.) | 1227,8 | 545,8 | 0,44 | | | 7. Виробіток на одного працюючого по договірним роботам (тис.грн.) | 0,91 | 0,799 | 0,88 | | | 8. Прибуток від реалізації послуг (тис. грн.) | -598,1 | 1,7 | | |
В результаті діяльності в 1999 року організація отримала збитки від
договірної діяльності в розмірі 629,7 - 1227,8 = -598,1 тис. грн. В 2000
році прибуток складав 547,5 - 545,8 = 1,7 тис. грн.
Аналіз балансу (додаток 5) на 1 січня 2000 р. показує, що сума фінансових
ресурсів, що знаходилися у розпорядженні підприємства зменшилися за 1999 р.
на 4,6 тис. грн. (було отримано 4086,6 – 5647,7 = - 1561,1 ) або на 27,64%,
що свідчить про значне зменшення фінансової потужності підприємства.
На кінець року підприємство зменшило заборгованість перед бюджетом з 61,6 до
28,3 тис. грн., але в той же час заборгованість з оплати праці значно зросла
- на 64,6 тис. грн. Але взагалі зобов’язання організації зменшилися на суму
39,3 тис. грн. (415,7 – 376,4). Це говорить про порівняну стабільність
діяльності ОВГРО.
6 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ
Змінення соціально-економічної формації, перехід до ринкових відносин, коли
на перше місце вийшли такі економічні категорії як витрати, ціна та прибуток,
вимагають зачинення тих вугільних шахт, які не можуть конкурувати з іншими
підприємствами галузі із-за високої собівартості своєї продукції.
Основними критеріями зачинення вугільних підприємств були визначені наступні:
- відробка промислових запасів вугілля або їх обмеженність
- низькі техніко-економічні показники, що викликають значне збільшення
собівартості видобуття вугілля упорівняно з цінами на нього на внутрішньому
ринку;
- складні гірничо-геологічні умови видобуття вугілля.
У зв’язку з особливостями технології робіт на шахтах, що зачиняють, треба
чекати змін рівня проявлення техногенної небезпеки по напрямках:
- зростання ендогенної небезпеки із-за зміни режиму провітрювання,
екзогенної пожежної небезпеки із-за збільшення обсягу вогневих робіт під час
демонтажа обладнання;
- загазування виробок, особливо тупікових, за рахунок скорочування
вентіляційних струмків;
- вибухів газу та вугільного пилу в зв’язку з можливим загазуванням
гірничих виробок і додатковими джерелами іскроутворення (демонтажні та
вогневі роботи);
- обвалення порід під час витягнення секцій механізованого укріплення в
очісних забоях;
- затоплення окремих виробок та горизонтів із-за нерегулюємого
надходження підземних вод при порушенні їх рівня, що встановився.
Все це дозволяє припустити, що в наступні роки завантаженність оперативних
підрозділів гірничорятувальної служби на ліквідації аварій не знизиться, но
придбає певні нові особливості. Разом з тим реструктурізація вугільної
прмисловості вимагатиме й певної реорганізації в структурі ДВГРС. Її
доцільно здійснити в два етапи:
1.Перший етап (підготовчий) зі збереженням існуючої дислокації та диспозиції,
з уточненням додаткових завдань і обсягів робот на шахтах, що зачиняються.
2.Другий етап – уточнення функцій і задач ДВГРС, виходячи із змін, що
відбулися у вугільній галузі, і можливого розширення діяльності структурних
підрозділів в теріторіальному та галузевому аспектах.
Кординальна зміна структури організації в найближчі роки недоцільна, але
певні зміни просто необхідні. Вони можуть бути зведені до трьох варіантів:
1. Збереження існуючої структури та функцій ДВГРС, але дислокація
та чисельність підрозділів встановлюється, виходячи із змін обсягу робіт і
кількості шахт, які знаходяться на обслуговуванні. Визначається можливе
розширення зони обслуговування за рахунок підприємств інших галузей в межах
ліквідації надзвичайних ситуацій.
2. Зміна структури та дислокації підрозділів ДВГРС з обов’язковим
урахуванням змін обсягів аварійно-рятувальних і технічних робіт, кількості
вугільних підприємств, які обслуговуються, при збереженні існуючої системи
організації гірничорятувальної служби.
3. Принципіальна зміна структури й організації гірничорятувальної
служби з урахуванням світового досвіду. Запроваджується двоступенева
структура – безпосереднє проведення аварійно-рятувальних робіт здійснюється
рятувальними командами шахт, для надання методичної допомоги в їх підготовці
та тренуванні, ліквідації складних та розвинутих пожеж з використанням
спеціальної техніки й обладнання створюються теріторіальні (обласні)
гірничорятувальні центри (штаби). Їх основні функції мають включати:
- визначення стратегії та тактики проведення робіт при рятуванні людей,
що опинилися в шахті під час аварії, ліквідації аварій техногенного характеру
та розроблення заходів, які б забезпечили в шахтах умови запобігання
аварійних ситуацій, успішну ліквідацію виникаючих аварій на ранніх стадіях;
- розроблення оперативно-тактичних планів щодо проведення аварійно-
рятувальних робіт в екстремальних ситуаціях та підготовка членів
гірничорятувальних команд шахт до таких дій;
- вирішення організаційних питань щодо забезпечення нормативними,
методичними та довідковими матеріалами гірничорятувальних команд вугільних
підприємств;
- посилення групи керівництва аварійно-рятувальних робіт на шахті
фахівцями центра (штаба);
- участь професіональних фахівців гірничорятувальників в безпосередньому
проведенні при використанні спеціалізованного обладнання й техніки.
На мою думку, в ситуації, що склалася на теперешній момент у вугільній
промисловості України та матиме місце у перспективі, найдоцільніше
використовувати перший вид реорганізації служби.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Незважаючи на значне зниження видобування вугілля та кількості діючих
виробок, аварійність на шахтах Донбасу залишається високою. Вона зумовлена як
об’єктивними, так і суб’єктивними причинами, що характерні для кризового
стану вугільної промисловості України. Державна воєнізована гірничорятувальна
служба зберегла свою боєготовність на достатньо високому рівні в умовах
незадовільного матеріально-технічного забезпечення. Гірничорятувальники
України неодноразово проявляли свої найкращі якості, приймаючи участь в
ліквідації складних аварій на підприємствах інших галузей промисловості, а
також в ліквідації наслідків стихійних лих в інших країнах.
Дев’яносторічна історія гірничорятувальної служби свідчить, що генеральним
напрямком її розвитку було створення складної цілісної структури, що включає
оперативну та профілактичну діяльність, наукові дослідження, промисловий
випуск виробів гірничорятувального призначення й підготовку особистого складу
для виконання робіт в екстремальних умовах по рятуванню людей, наданню їм
медичної допомоги, по ліквідації аварій та їх наслідків. 3 1991 року
підрозділами ДВГРС було ліквідовано близько 1000 аварій, що виникли на шахтах
Донецької та Луганської областей. Основними їх видами були пожежі (943),
обвалення (207), раптові виброси вугілля, породи та газу (36), загазованність
виробок (76), вибухи метано-повітряної суміші (27). На ліквідацію аварій
було витрачено близько 900 тис. чол.-годин роботи гірничорятувальників у
дихальних апаратах.
Організація не стоїть на місці та намагається встигти за вимогам часу.
Постійно проводиться обмін досвідом з гірничорятувальниками з інших країн.
Наприклад, в 2001 році організацію відвідали делегації з Польщі, Білорусі та
Чехії. Вони поділилися цінними знаннями та надбаннями з приводу організації
гасіння пожеж в шахтах, продемонстрували сучасне обладнання для рятівних та
профілактичних робіт. В 1999 році команда донецьких гірничорятувальників
зайняла друге місце у міжнародних змаганнях у Сполучених штатах Америки.
Для поповнення матеріально-технічної бази організацією закуповується сучасне
обладнання іноземного виробництва (голандської фірми “Холматро” та німецької
“Drager”) та розробляються та виготовляються вітчізняні пристрої та
установки. За останні роки організація придбала нові транспортні засоби,
удосконалюються й засоби зв’язку (вищий командний склад використовує
мобільний зв’язок). В умовах крайньої нестачі державного фінансування
досліджувана організація знаходить можливості й кошти для виживання й
розвитку.
Реструктурізація вугільної галузі, що проводиться в Україні, повинна
створювати умови для збереження й удосконалення єдиного життєздатного
комплексу гірничорятувальної служби Мінвуглепрома Украіни.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Сборник нормативных документов по организации управления и оплате
труда. Киев-1999.
2. Положение об установлении надбавок за высокие достижения в труде
руководителям, специалистам и служащим ОВГРО ГВГСС Украины от 28.01.99.
3. Положення про порядок надання особам воєнізованного складу ДВГРС
компенсації для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг,
придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива
від 14.01.00.
4. Положение о денежном довольствии личного состава Государственной
военизированной горноспасательной службы в угольной промішленности Украины от
27.12 99.
5. Положение о вещевом довольствии личного состава Государственной
военизированной горноспасательной службы в угольной промішленности Украины от
21.04.99.
6. Положение о прохождении службы в ГВГСС (проект от 04.07.00).
7. Положение об Оперативном военизированном горноспасательном отряде
ВГСЧ Донбасса Госуглепрома Украины от 12.11.91.
8. Производственные работы в горноспасательной службе. С.Н. Смоланов,
Л. И. Кукоба, В.Д. Михайловский. Уголь Украины, декабрь 2000.
9. Менеджмент в экономике переходного периода. Донецк, 1997. 212 с.
10. Журнал “Уголь Украины», №2, 1999, стр. 32
11. Журнал “Уголь Украины», №1, 1999, стр. 43
12. Журнал “Уголь Украины», №9, 1997, стр.14, 18-19, 25-26
13. Журнал “Уголь Украины», №4, 2000, стр. 40-43
14. М.Н.Судиловский, М.В.Колышенко, Ф.Ф.Эйнер Предупреждение и
ликвидация аварий в шахтах ФРГ. –М.: Недра, 1988. – 144 с.: ил.
15. А.Ю.Саховалер. Экономика и перспективы развития угольной
промышленности стран Европейского экономического сообщества:-
Обзор/ЦНИЭИуголь.-М., 1984.
16. Экономика и хозрасчет предприятий ТЭК. – Межотраслевой
информационный бюллетень.-Выпуск 3, 1991 г.
17. Положение об организации горноспасательной службы
Германии/Перевод.- Глюкауф Фэрлаг Гмбх.- Эссен, 1989.-31 с.
МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА ВОЄНІЗОВАНА ГІРНИЧОРЯТУВАЛЬНА СЛУЖБА
У ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ШТАБ
340048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 Тел. 55-42-36
Р/с 25001000004001 в АКБ "НАДРА" м. Киев, МФО 322584, код ОКПО 20335814
_________________ № _____________
на № _________ от ________ ______г.
Запит цінових пропозицій
Центральний Штаб Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у
вугільній промисловості (замовник ) має намір здійснити закупівлю наступних
товарів за державні кошти:
Найменування товару | Кількість | Рукавиці бавовняні | 1630 пар |
Закупівля буде проводитися з застосуванням процедури запиту цінових
пропозицій, згідно з статею 32 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і
послуг за державні кошти”. Запрошуємо Вас прийняти участь у процедурі
закупівлі зазначених товарів. Основні вимоги до цінових пропозицій
1.Форма надання цінових пропозицій:
| № | Найменування товару | Одиницяі виміру | Кількість | Ціна за одиницю , в т.р. з НДС | Загальна ціна в т.р. з НДС | | | | | | |
У ціновій пропозиції необхідно зазначити умови розрахунків (по факту
поставки або передплата) та умови поставки ( на склад замовника).
2.Порядок подання цінових пропозицій:
· Подається тільки одна цінова пропозиція, яка не може бути в
подальшому змінена.
· Цінова пропозиція надається у письмовій формі , за підписом
уповноваженої особи у запечатоному конверті на українській або російській
мові у термін до 19.12.2000р до 10 години .
· На конверті повинна зазначатися повна назва підприємства, його повна
юридична адреса (місцезнаходження).
· Термін дії цінової пропозиції на протязі місяця з дня надання її ЦШ
ДВГРС .
Цінова пропозиція надається ЦШ ДВГРС за адресою 83048, м. Донецьк,
вул. Артема, 157
Центральний штаб Державної воєнізованої
гірничорятувальної служби у вугільній промисловості.
Відповідальний за проведення закупівлі : Желязко Віктор Зинович
Телефон: 55 – 45 - 93
Місце отримання цінових пропозицій:
83048, м. Донеьк, вул. Артема, 157
Центральний штаб Державної воєнізованої
гірничорятувальної служби у вугільній промисловості.
Кабінет № 37, 2 поверх.
3. Порядок розкриття цінових пропозицій:
Місце і час розкриття цінових пропозицій:
83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157
Центральний штаб Державної воєнізованої
гірничорятувальної служби у вугільній промисловості.
Розкриття цінових пропозицій буде проводитися тендерним комітетом
27.12.2000р. о 10 годині . У розкритті цінових пропозицій мають право
приймати участь всі запрошені виконавці або їх уповноважені представники (
при наявності належним чином оформленої довіреності).
Результати розкриття цінових пропозицій оформлюються протоколом, з яким
ознайомлюються всі присутні виконавці або їх уповноважені представники.
Замовник укладає договір про закупівлю з тим виконавцем-переможцем, який
подав пропозицію з найнижчою ціною, що задовольняє замовника.
Заступник голови
тендерного комітета Желязко В.З.
Страницы: 1, 2
|
|
Главная
