Політична система - цілісна, упорядкована система відносин, дій, ідей, цілей, методів та інститутів, пов'язаних з політикою, з її розробкою та практичним здійсненням. Політична система конкретного суспільства визначається його класовою природою, соціальним устроєм, формою правління, типом держави, характером політичного режиму, політико-правовим статусом держави, історичним типом державності.

У політичній практиці можна виділити такі типи політичних систем: постіндустріальні, перехідні, постколоніальні. Політична система є складним, багатовимірним утворенням, основним призначенням якого є забезпечення цілісності та єдності дій людей та їх спільнот у політиці.

Польща - одна з країн постсоціалістичної Європи, сучасна територія якої сформувалася після Другої світової війни. Польща - країна з вигідним економіко-географічним положенням, різноманітним господарством, розгалуженою системою зовнішньоекономічних зв'язків. За останні роки економічні та політичні реформи дали змогу Польщі за короткий час здобути статус асоційованого члена Євросоюзу.

За формою державного правління Польща є республікою на чолі з президентом, що обирається строком на 5 років, та Сеймом, що виконує функції парламенту. Впливовою суспільною силою в державі є профспілки. Кількість політичних партій сьогодні сягає трьох десятків.

1. Поняття політичної системи, її елементи

Політична система суспільства - складна, багатогранна система відносин державних і недержавних соціальних інститутів, які виконують відповідні політичні функції для захисту інтересів певних класів та соціальних груп.

Елементами політичної системи, тобто її складовими, є: а) суб'єкти (носії) політики; б) політичні норми та принципи; в) політичні відносини (стосунки); г) політичні погляди, політична свідомість та політична культура; д) зв'язки, що об'єднують названі компоненти.

При системному вивченні елементів політичної системи можна відзначити, що вони передбачають існування і функціонування п'яти основних сторін політичної системи: а) інституціональної (організації, установи); б) регулятивної (норми, принципи); в) функціональної (політичні функції, політичний процес, політичний режим); г) ідеологічної (політичні погляди, політична свідомість та культура); д) комунікативної (зв'язки, що об'єднують вказані елементи політичної системи).

Суб'єкти (носії) політики - це класи, нації, соціальні прошарки, групи; представники їхніх інтересів - різноманітні об'єднання, організації, в т.ч. держава, а також окремі люди.

Наступним елементом політичної системи є політичні норми, тобто основні правила і принципи, що регулюють політичні відносини між народами, націями, політичними партіями та іншими суб'єктами політики. До складу політичних норм включають норми права, норми політичних партій і громадських організацій, політичні звичаї і традиції, політичні принципи, моральні норми політичного життя. Політичні норми передбачають і відповідальність суб'єктів політики за їхні порушення. Специфіка політичної відповідальності полягає у тому, що вона наступає не тільки за винні дії, але й за політичний недогляд, необачність, нерішучість та ін. Така відповідальність може проявлятися у формі осуду, позбавлення довіри, відкликання депутата тощо. До політичних санкцій належить припинення діяльності, розпуск, відставка, ліквідація громадського об'єднання чи заборона діяльності політичної партії. Наступним структурним елементом політичної системи суспільства є політичні відносини, тобто врегульовані політичними нормами стосунки між політичними суб'єктами, у процесі яких у суб'єктів з'являються і реалізуються права і обов'язки. Політичні відносини включають у себе реалізацію політичних функцій, а також існування політичного процесу, політичного режиму.

Політичні функції - це основні напрямки політичної діяльності суб'єктів політики. До них належать: а) владно-політична інтеграція суспільства; б) регулювання соціально-політичної діяльності; в) забезпечення цілісного управлінського впливу на суспільні процеси тощо.

Політичний процес - це сукупність діяльності всіх суб'єктів політичних відносин, що спрямована на формування, зміну чи перетворення, а також функціонування політичної системи суспільства. Політичний процес характеризується такими ознаками: а) це сукупність всієї політично значущої діяльності в рамках даного суспільства; б) діяльність реалізується суб'єктами політичної системи, спрямована на утворення та функціонування політичної системи, прийняття і виконання політичних рішень, організацію контролю за діяльністю і розвитком політичної системи.

Політичний режим - політична обстановка у суспільстві, що реально складається і характеризується якісною і кількісною мірами участі народу, окремих соціальних груп, а також громадян у здійсненні політичної влади та методами здійснення цієї влади.

Важливим компонентом політичної системи суспільства є політичні погляди, політична свідомість і політична культура.

Політична свідомість - це система ідеологічних і психологічних елементів, оцінка людиною існуючого політичного буття і вибір варіанту поведінки відповідно до індивідуальних та суспільних інтересів. До ідеологічних елементів політичної свідомості належать: ідеї, теорії, концепції, доктрини тощо.

Політична ідеологія - це систематизований вираз поглядів певного суб'єкта політичного життя (народу, певної соціальної групи, всього населення країни, окремого громадянина) на політичну організацію суспільства, на форму держави, на відносини між різними політичними суб'єктами, на їхню роль у житті суспільства, на відносини з іншими державами і націями.

Політична культура - це систематизовані знання і досвід у політичній сфері діяльності, сприйняття та засвоєння системи політичних цінностей у суб'єктів політичного життя.

2. Сучасна політична система Польщі

Польща - республіка з президентом, вона є демократичною правовою державою, що здійснює принципи соціальної справедливості. Польська Республіка є унітарною державою. Вища влада в Польщі належить народу. Народ здійснює свою владу через своїх представників або безпосередньо.

Органи публічної влади діють на підставі і в межах права. Верховним правом Польської Республіки є Конституція. Державний лад Польської Республіки ґрунтується на розділенні і рівновазі законодавчої влади, виконавчої влади і судової влади. Законодавчу владу здійснюють Сейм і Сенат, виконавчу владу - Президент Польської Республіки і Рада Міністрів, а судову владу - суди і трибунали.

Законодавчу владу в Польській Республіці здійснюють Сейм і Сенат. Сейм здійснює контроль за діяльністю Ради Міністрів і об'ємі, визначеному розпорядженнями Конституції і законів Сейм складається з 46 депутатів. Вибори в Сейм є загальними, рівними, безпосередніми і пропорційними і проводяться таємним голосуванням. Сенат складається з 100 сенаторів. Вибори в Сенат є загальними, безпосередніми і проводяться таємним голосуванням. Сейм і Сенат обираються на чотирилітній термін повноважень.

Президент є верховним представником Польщі і гарантом безперервності державної влади. Президент Республіки піклується про дотримання Конституції, стоїть на варті суверенітету і безпеки держави, а також непорушності і неподільності його території, також виконує свої завдання в об'ємі і відповідно до принципів, визначених в Конституції і законах. Обирається Президент народом шляхом загальних, рівних, прямих виборів і таємним голосуванням на п'ятирічний термін повноважень і може бути вибраний повторно тільки один раз. Президент Республіки є верховним головнокомандуючим Озброєними Силами Польської Республіки. У мирний час Президент Республіки здійснює верховенство над Озброєними Силами через Міністра Національної Оборони. По питаннях особливої важливості Президент Республіки може скликати Раду Кабінету. Рада Кабінету утворюється Радою Міністрів, що засідає під головуванням Президента Республіки.

Рада Міністрів проводить внутрішню і зовнішню політику Польської Республіки. Веденню Ради Міністрів підлягають питання політики держави, не закріплені за іншими державними органами і органами територіального самоврядування. Рада Міністрів керує урядовою адміністрацією. У сфері і відповідно до принципів, визначених в Конституції і законах, Рада Міністрів, зокрема: 1) забезпечує виконання законів, 2) видає розпорядження, 3) координує і контролює роботу органів урядової адміністрації, 4) охороняє інтереси Державної Казни, 5) схвалює проект державного бюджету, 6) керує виконанням державного бюджету, а також приймає ухвали про закриття державних рахунків і звіт про виконання бюджету, 7) забезпечує внутрішню безпеку держави, а також громадський порядок, 8) забезпечує зовнішню безпеку країни 5) координує і контролює роботу членів Ради Міністрів, 6) здійснює нагляд за територіальним самоврядуванням в межах і формах, визначених в Конституції і законах. Міністри керують певними галузями урядової адміністрації або виконують завдання, встановлені для них Головою Ради Міністрів. Сферу діяльності міністра, керівного галуззю урядової адміністрації, визначають закони. Члени Ради Міністрів несуть відповідальність перед Державним Трибуналом за порушення Конституції або законів, а також за злочини, здійснені у зв'язку з посадою.

3. Партійна система Польщі

Формування політичних партій та функціонування зрілої партійної системи є необхідною складовою будь-якої сучасної демократії. Неможливо назвати хоча б одну стабільну демократичну країну без організаційної партійної системи, маючи на увазі, що партія не служить вивіскою якогось окремого політичного діяча, що партії мають розвинуту організаційну структуру та що виборці відносять себе до якоїсь з цих партій. Політичні партії в Польщі протягом десяти років пройшли через період інтенсивних організаційних перетворень. Вони пройшли шлях, який би зайняв довгі роки в порівнянні з партіями західних демократій. Коли минуло десять років, можна сказати, що процес їх розвитку прискорився в результаті проведення серії виборів та діяльності парламенту. Ці події змусили політичні партії шукати шляхи покращення як власне своїх організацій, так і методів проведення виборчих кампаній, а також навчання своїх керівників.
Процес розвитку політичних партій можна поділити на кілька ступенів: гегемоністична партійна система, поляризована партійна система, фрагментована партійна система та плюралістична партійна система. Необхідно також додати завершальну стадію, на якій знаходяться політичні партії Польщі в даний момент, етап консолідації політичної системи.

Польська Республіка забезпечує свободу створення і діяльності політичних партій. Політичні партії об'єднують на принципах добровільності і рівності польських громадян з метою демократичними методами впливати на формування політики держави. У Польщі забезпечується свобода створення і діяльності професійних союзів, суспільно-професійних організацій селян, товариств, цивільних рухів, інших добровільних об'єднань і фондів. Заборонено існування політичних партій і інших організацій, які в своїх програмах звертаються до тоталітарних методів і прийомів діяльності нацизму, фашизму і комунізму, а також тих, програма або діяльність яких вимагає або допускає расову і національну ненависть, застосування насильства з метою захоплення влади або впливу на політику держави або передбачає збереження в таємниці структур або членства.

Партійна система в Польщі все більше наближається до збалансованої європейської багатопартійної системи, яка збудована на моделі правого та лівого центрів. Польські політичні партії, як і їхні західноєвропейські колеги раніше, почали перехід від масових партій до отримання більшого доступу до державних посад, Так, політичні партії, які виникли в Польщі протягом кількох років в процесі формування через серії виборів та роботу в парламенті, пройшли шлях від слабко організованих та спонтанних рухів до суворо організованих картелів партій влади.

Висновки

Існують такі типи політичних систем: постіндустріальні, перехідні, постколоніальні. Політична система є складним, багатовимірним утворенням, основним призначенням якого є забезпечення цілісності та єдності дій людей та їх спільнот у політиці.

Перелік використаних джерел

1. Давид Р. Политические системы современности. М.: Прогресс. 2000.

2. Лазаренко М.В. Політика світу і розвиток політичних систем. - К., 2002.

3. Капранов Я.О. Демократія і політичні партії. - Д., 2001.

4. Марков Л.П. Політологія і сучасний політичний процес. - Д., 2003.