Документний фонд як інформаційний ресурс

Враховуючи те, що у ДФ зосереджується значний інформаційний потенціал суспільства, всі духовні багатства, накопичені людством, якість і обсяги роботи будь-якої бібліотеки в значній мірі залежать від підбору книг, журналів та інших документів у її фонді. Саме ДФ є основою роботи бібліотеки. Саме вони визначають зміст, повноту і якість задоволення та розвитку ІП користувачів [Цимбалюк П.І. Інформаційний ресурс Бібліотеки. - Стратегічна основа її життєдіяльності [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 56].

В інформаційному суспільстві повністю зберігаються основоположні принципи формування фонду і обслуговування користувачів, проте організація і технологія того і іншого якісно змінюються.

Обсяг, склад структура БФ змінюється під впливом зовнішнього та внутрішнього середовища і, в свою чергу, впливає на них через задоволення та формування ІП користувачів. Ядро БФ -- це необхідний мінімум документів, який повністю відображає функції, профіль, тип даної книгозбірні. Сюди входять найзначніші видання, які користуються постійним попитом читачів і на які припадає значний відсоток усіх видач за читацькими запитами [Бібл. вісн. - 2004. - №5. - С.15-2041, 17].

Крім того, масивам документів притаманна така властивість, як пристосованість для вводу та виводу окремих видів документів з метою їх упорядкування та організації розповсюдження. Структура документного потоку у процесі його розповсюдження по різних соціальних інститутах, що відповідальні за кумуляцію та збереження документів, перебудовується відповідно до вимог профілювання, раціональності розміщення, оптимальності використання та ін. Документний потік осідає у фондах з обмеженим простором. Ця обставина змушує проводити якісний відбір, профілювання, переведення фізично та морально застарілих видань до фондів допоміжного зберігання.

Як відомо, усі ДФ поділяються на дві групи:

1. Активні, які збирають документи інтенсивного попиту. Документи малого попиту та застарілі поступово направляються у фонди допоміжного зберігання (депозитарні, книгообмінні тощо). Ядро фонду при цьому зберігається.

2. Депозитарні фонди зберігають по профілю усі документи незалежно від року видання та інтенсивності попиту на них у даний період. Зберігають їх вічно, у зв'язку з чим фонд набуває функції державного архівного зберігання документів [Самохіна Н. Організація інформаційних ресурсів для оптимізації їх використання Бібл. вісн. - 2004. - №5. - С.15-2041, 17].

З точки зору кінцевої мети бібліотечної діяльності, найбільш важливою функцією фонду є його використання користувачами книгозбірні.

Найхарактернішою роботою, що відобразила дану тенденцію, є стаття І.Б. Іванової 1976 р. [Иванова И.Б. Качество формирования фондов и библиотечная статистика // Перспективы развития фондов библиотек: Сб. науч. тр. / ГПНТБ СО АН СССР.-- 1976.-- Вып. 28.-- С. 135-13822, 136], де була висловлена вдосконалена методика аналізу складу і використання фондів: в її основі -- отримання даних про запити і видачу конкретних видань, вимірювання відповідності складу фондів читацькому запиту, вихід на оцінку якості формування фондів. Отримання відповідних даних, за визнанням автора, вимагає значних витрат часу і можливе тільки при впровадженні автоматизованої системи збору і обробки даних про склад фонду і використання конкретних документів. Позитивні сторони даної методики (які дійсно є) -- вагомий аргумент, на думку І. Б. Іванової, для введення в бібліотечну статистику трьох додаткових показників: число документів фонду, число запитаних і число виданих документів. Але бібліотечна статистика -- це не тільки облік фонду. По суті, І. Б. Іванова запропонувала метод аналізу якості фонду на основі даних статистичних вимірювань [Шилов В.В.Об измерениях в учёте библиотечных фондов // НТИ. - Сер.1. - 2008. - №3. - С. 17-2361, 20].

Зазначимо, що інтенсивність функціонування ДФ, рівень відповідності їх складу потребам користувачів вимірюються такими кількісними показниками як документовидача, читаність, обіг і книгозабезпеченість. Ці показники є основними критеріями оцінки якості ДФ, орієнтованих на задоволення поточних ІП користувачів.

За стандартом ІФЛА, книгозабезпеченість одного жителя має становити 2-3 томи. В Україні цей показник значно вищий (див. дод 1).

Стандарт ІФЛА з книгообертаності дорівнює 5. Тобто кожна книга з фондів щорічно повинна пройти через руки п'яти читачів. Середній показник книгообертаності в Україні складає 0,9 (у Німеччині, наприклад, - 2,5).

Такий стан свідчить про наявність великих за обсягом фондів, котрі протягом багатьох років комплектувалися нераціонально, через що значний відсоток документів практично не використовується.

Виникає суперечлива ситуація: книжок забагато, а читати нема чого. Фонди багатьох публічних бібліотек перевантажені морально застарілими документами, котрі придбано ще за радянських часів, та дублетними примірниками. "Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ", затверджена спільним наказом Державного казначейства України та Міністерства економіки України від 10.08.01 за № 142/181 передбачає можливість списання матеріальних цінностей (у т. ч. бібліотечних фондів) як таких, що:

* непридатні для подальшого використання;

* виявлені в результаті інвентаризації як недостача;

* морально застарілі;

* фізично зношені;

* пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані) [Вилегжаніна Т. Публічні бібліотеки України крізь призму міжнародних стандартів ІФЛА // Бібл. планета. - 2006. - №4. - С. 4-712, 5].

Ще один стандартний показник ІФЛА стосується нових надходжень. На 1 000 жителів має бути 250 нових видань щорічно, або 0,25 нового видання на одного жителя (не примірників, а саме видань). У такому разі оновлення книжкового фонду за 5 років повинно становити 40% від загального фонду публічної бібліотеки.

Уважно проаналізувавши надходження до публічних бібліотек у кожній області, за даними 2005 року, можна зробити висновок, що деякі регіони України вже наближаються до міжнародного стандарту (див. дод. 2).

Найбільший показник - 0,39 нових видань на одного жителя - у Рівненській області. Це пояснюється тим, що в регіоні проводився експеримент з об'єднання мережі публічних і шкільних бібліотек. Зазначимо, що такі утворення міжнародним стандартом не передбачені (див. дод. 2).

Ще один показник показує, якою мірою відповідає міжнародним стандартам оновлення ДФ публічних бібліотек України (див. дод. 3).

Із наведеної таблиці видно, що в Україні тільки у м. Києві оновлення фондів бібліотек відповідає міжнародному стандарту, а саме - щорічному 5% - му надходженню нових видань. В інших регіонах оновлення фондів публічних бібліотек у середньому в 2,5 рази нижче світового стандарту [Вилегжаніна Т. Публічні бібліотеки України крізь призму міжнародних стандартів ІФЛА // Бібл. планета. - 2006. - №4. - С. 4-7ё12, 6].

Рівненська державна обласна бібліотека на теренах області - єдина велика багатогалузева публічна бібліотека. Це означає, що вона доступна різним верствам населення для ознайомлення з вітчизняними і зарубіжними документами, які представлені на різних носіях. Тому формування повноцінного ресурсного потенціалу для задоволення широких потреб користувачів є її головним завданням.

У 2003 р. спостерігалась тенденція збільшення кількості надходжень документів (майже у 1,5-2 рази), стабілізувалось надходження кількості назв і становило близько 4 тисяч щорічно. Сприяла цьому дія обласної Програми комплектування БФ, відповідно до якої у 4 рази було збільшено обсяги бюджетних коштів на придбання книг та періодичних видань [Ярощук В.П. Рівненська державна обласна бібліотека - головна бібліотека регіону // Бібліотеки Рівненщини: інновації, досвід роботи. -Рівне; Перспектива, 2004. -С.3-1264, 4].

ДФ РДОБ на 1.01. 2008 складає близько 585.102 тис. одиниць зберігання. За 2006 р. надійшло 7 793 одиниць зберігання; за 2007 р. надійшло 7 764 одиниці зберігання, що свідчить про незначне зменшення (0, 37%) кількості надходжень. В той же час у 2006 р. вибуло 8 762 одиниці зберігання, а у 2007 р. вибуло 9 002 одиниці зберігання, що свідчить про ріст (2, 87%) вибування фонду. Таким чином, за 2 роки з 1.01.2006 по 1.01. 2008рр. фонд зменшився з 587 309 до 585 102, що становить (0, 38%).

За результатами статистичних даних РДОБ документовидача на 1.01 становила відповідно: у 2006 р. - 811 303; у 2007 р.- 834 100 і у 2008р.- 807 398 одиниць зберігання, а кількість читачів по роках відповідно складала 42 114, 42 291, 35 650 (див. дод. 4, Табл.1).

Сьогодні поповнення і оновлення ДФ відстають від темпів старіння. У багатьох бібліотеках оновленість фонду (ОФ) практично відсутня.

В РДОБ нові надходження складають за 2007 р. склали 7 764 одиниці, що становить 1,32% фонду.

Визначимо такі показники як документообіг, читаність та книгозабезпеченість станом на 1.01.2006, 2007, 2008 роки. Результати розрахунків приведено в таблиці 2 (див. дод.4.,Табл 2).

За результатами розрахунків збудовано діаграми (див. дод.5).

На діаграмах наглядно видно, що книгообертаність за останній рік в РДОБ зменшилась з 1, 423 до 1,380, повернувшись до рівня, який був на 1.01. 2006 р. (1,381), в основному за рахунок зменшення книговидачі.

З діаграми (див. дод.5) видно, що читаність станом на 1.01.2008 р. значно зросла. На 1.01. 2006 р. вона складала 19,264; На 1.01. 2007 р. вона складала 19,723; На 1.01. 2008 р. вона складала 22,648. Причиною різкого росту читаності стала різке зменшення кількості читачів (з 42 291на 1.01 2007р. до 35 650 на 1.01 2008р.).

Книгозабезпеченість виросла з 13,864 (станом на 1.01.2007р.) до 16,412 (станом на 1.01.2008р.).

Для розрахунку оптимального розміру комплектування можна користуватися методикою, яка базується на показнику книговидачі з фонду.

Суть методики полягає у визначенні оптимальних розмірів поточного комплектування на рік без урахування докомплектування. Вони розраховуються як 3,8 % до прогнозуємих розмірів книговидачі. Потрібно книговидачу (807 398 за 2007р.) помножити на 3,8% і це дорівнює 30 681 примірник.

Щоб розрахувати оптимальні розміри поточного поповнення фондів взято фактичну книговидачу з фондів та фактичне їх поповнення за 2 роки.

З таблиці (див. дод. 6) видно картину недоукомплектування по бібліотеці за 2 останніх років. Тобто це видання, які ще не встигли застаріти і досі потрібні користувачам наших бібліотек.

Якість ДФ визначається його типо-видовою, тематичною і хронологічною структурою, кількісним наповненням, ступенем відповідності фонду проблематиці й досягненням культурного процесу, досконалістю організації. Можна виділити як складові елементну і функціональну якості ДФ. Перша зумовлена його структурою і складом, функціональна - пов'язана зі спрямованістю на ефективне забезпечення всіх видів інформаційного обслуговування. Для досягнення оптимальної відповідності функціональної і елементної якості фонду необхідне вирішення ряду питань, пов'язаних із:

· з'ясуванням регіонального спектру ІР;

· визначенням причин і умов їх появи;

· розробкою принципів внутрішньої ієрархії, класифікації даних IP;

· вивченням середовища споживачів інформації, змісту і функціональних особливостей їх ІП;

· визначенням методів керівництва раціональним розвитком усіх структурних підрозділів ДФ.

Як пріоритетний метод вирішення згаданих проблем доцільно використовувати багатофакторний моніторинговий аналіз, сутність якого полягає «в постійному спостереженні за об'єктом, збиранні фактів щодо його характеристик, аналізі поточного стану і прогнозуванні майбутнього на основі виявлених закономірностей»[Терешин В.И. Полнота библиотечного фонда: теоретический аспект, пути реализации/ В.И. Терешин // Науч. и техн. б-ки. - 1984. - №6. - С. 3-855, 36]. Моніторингова технологія вивчення якості ДФ потребує визначення характеристик об'єкта, дослідження яких стане першочерговим. Розглянемо в зв'язку з цим типову структуру ДФ.

Формуванню наукового світогляду читачів, озброєнню їх знаннями закономірностей розвитку суспільства сприяють офіційні документи. Загальноосвітній характер фондів обласної універсальної бібліотеки зумовлює найбільший обсяг документів наукового та науково-популярного характеру, які допомагають пропагувати наслідки досліджень із різних наук, досягнення видатних діячів науки і техніки. Особливо широко науково-популярні видання представлені у розділах з питань природознавства, медицини, техніки і мистецтва [Васильченко М.П. Бібліотечні фонди. - Х.:Вид-во « Основа», 1993. - 150с.11, 17].

Чимало у фондах обласної універсальної бібліотеки документів виробничого характеру. Тут переважають масові видання для робітничих кадрів, середнього технічного персоналу, на допомогу оволодінню основами професії і підвищенню кваліфікації, про передовий досвід підприємств тощо. Ці документи, призначені переважно для спеціалістів сільського господарства, промисловості, зв'язку, для працівників охорони здоров'я, освіти і культури.

Серед навчальної літератури тут переважають підручники і посібники для середніх загальноосвітніх шкіл, технікумів, професійно-технічних училиш, вузів. Ці видання мають допомагати читачам у самоосвітній роботі щодо вивчення окремих питань, проблем, дисциплін. Основне місце посідають підручники з суспільних, загальнонаукових, загальнотехнічних дисциплін: філософії, політичної економії, історії, літературознавства, іноземних мов, радіотехніки тощо.

Довідкові видання представлені у фонді обласної універсальної бібліотеки універсальними та галузевими енциклопедіями, довідниками, словниками, призначеними для широких кіл читачів і фахівців певної галузі. Широко комплектує свої фонди обласна універсальна бібліотека також бібліографічними покажчиками, які використовуються для пропаганди знань. Отже, фонд обласної універсальної бібліотеки характеризується наявністю різноманітних типів видань.

Фонд обласної універсальної бібліотеки також різноманітний за видами документів, що його складають. Основне місце у ньому традиційно посідають книги і брошури. Книга -- неперіодичне текстове видання обсягом понад 48 с., а брошура---від чотирьох до 48 с. Книга є носієм найповніших, узагальнених і систематизованих знань і фактів. Для неї характерна широта тематичного діапазону та цільового читацького призначення.

У фонді обласної універсальної бібліотеки збираються газети і журнали. [Васильченко11, 18]. Неодмінно обласна універсальна бібліотека передплачує фахові журнали і газети.

Складовою частиною фонду обласної універсальної бібліотеки є кінофотофонодокуменги: кінофільми, діафільми, діапозитиви, магнітні фонограми, грамплатівки, СD. Їх тематичний склад відповідає складу книжкового фонду, тобто є універсальним.

Нормативно-технічні і технічні документи з стандартизації, патентні документи, промислові каталоги й інші документи цього характеру обласної універсальної бібліотеки збирають у своїх фондах в обмеженій кількості, якщо в регіоні є спеціальні бібліотеки.

За характером інформації і цільовим призначенням інформаційні видання поділяються на бібліографічні, реферативні і оглядові. Бібліографічними є видання, які надають інформацію у вигляді описів творів друку. Обласна універсальна бібліотека придбає переважно бібліографічні покажчики, які дають змогу слідкувати за виходом нової літератури [Васильченко11, 19].

До реферативних видань відносяться реферативні журнали, реферативні збірники, експрес-інформації, які розкривають зміст публікацій. Найчастіше обласна універсальна бібліотека придбає експрес-інформацію, яка містить розширені реферати опублікованих зарубіжних і неопублікованих вітчизняних документів про найважливіші досягнення науки і техніки. Оглядові видання містять концентровану інформацію, здобуту внаслідок відбору, аналізу, систематизації та узагальнення відомостей з первинних документів з певної теми за певний час. Усі вони в сукупності забезпечують повну оперативну і диференційовану (за видами і тематикою) вторинну інформацію про світовий потік різноманітних документів.

Для читачів-науковців і фахівців різних галузей знань призначені універсальні фонди наукового характеру, зосереджені в обласних універсальних бібліотеках.

Універсальним вважається ДФ, якщо в ньому представлені документи по всіх галузях знань, всіх типів (офіційні, наукові, науково-популярні, навчальні, довідкові і т.п.) і видів документів (видання, кінофото-фонодокументи, документи на новітніх носіях інформації, неопубліковані документи і т.п.).

Основну частину ДФ обласних універсальних бібліотек складають різноманітні видання: твори друку, поліграфічно самостійно оформлені, що пройшли редакційно-виробничу обробку, мають вихідні дані та призначені для передачі певної інформації.

Документи кожного виду всередині фонду групуються окремо, у підфонди, що утворять структуру БФ. Чим крупніша бібліотека, тим складніше структура її ДФ. Обласна універсальна бібліотека складена із підфондів різних докуменальних потоків (див. дод.7).

Галузеві підфонди бібліотек. Підфонди соціально-економічної, технічної, художньої, педагогічної і т.д. літератури в структурі бібліотеки оптимально самостійні, однак вони обов'язково доповнюють один одного, формуються взаємозалежно, і це сприяє інтегральності і цілісності загального фонду бібліотеки [Терешин В.И. Библиотечный фонд. - М., 1994. -173с.54, 135].

ДФ суспільно-політичної та економічної направленості в РДОБ складають найбільший відсоток - 154 369 (26, 4%) на 1.01.2008р. ДФ з художньої літератури складає 112 128 (19,2%). ДФ з техніки складає 107 269 (18,3%) (див. дод.8).

Документи що мають малий попит, рекомендується ділити на:

· ті, що мають інформативну цінність для абонентів, і які можуть бути включені в діючий активний фонд;

· застарілі з точки зору сучасної науки, і які можуть бути направлені у фонд депозитарного зберігання;

· ті, що втратили інформаційну цінність, і які можуть бути переведені до обмінно-резервного фонду.

Сучасна бібліотека виконує функції збору загальнодоступної електронної інформації, її впорядковування, формування колекцій ЕД, їх запису на комп'ютерні носії постійного зберігання.

На даний момент бібліотека знаходиться в ситуації, коли співіснують традиційна і автоматизована технології.

Є два напрями в роботі з ЕР:

· Створення власних ресурсів; ведення ЕК.

· Використання запозичених.

В інформаційному просторі бібліотеки ЕК - це єдиний засіб доступу до фондів, засіб пошуку необхідних даних та формування додаткової тематичної інформації. ЕК - це не лише підвищення оперативності пошуку інформації, але й надання ряду сервісних послуг для користувачів бібліотеки (підготовка тематичних покажчиків літератури, списків нових надходжень, тематичних довідок, рекомендованих списків літератури з навчальних дисциплін).

Центральне місце серед електронних форм посідає ЕК та ЕКС, які створені в бібліотеці 1991 і 1993 рр.

ЕК розглядається як система певним чином організованих БД і комплексу технічних, програмних, лінгвістичних і інформаційно-технологічних засобів, розрахованих на формування ведення БД, пошуку інформації в них, обробки, видачі її користувачам у необхідному вигляді.

Обсяг ЕК становить 43935 записів; в електронну картотеку статей влито 153 180 записів. Крім того, ведеться краєзнавчий ЕК та БД опису видань з іноземної літератури.

РДОБ працює з інтегрованою бібліотечно-інформаційною системою «ІРБІС», яка підтримує всі міжнародні формати обміну бібліографічних записів. Це докорінно змінює усталені форми бібліотечно-інформаційного обслуговування, надає нові можливості якісного та швидкого пошуку необхідної інформації.

Виходячи з вищевикладеного саме бібліотека забезпечуює вирішеня проблеми акумуляції, обробки, постійного зберіганя і поширеня наукових ІР.

ІП -- це комплекс наукових відомостей, необхідних споживачу інформації (фахівцю або групі фахівців, з'єднаних спільністю професійних, наукових або виробничих інтересів) для досягнення в певний час найефективніших результатів діяльності.

ІП діляться різними ученими на суспільні, колективні і індивідуальні [Евтюхина Е.А. Классификация информационных потребностей в библиотеке //Библиография. - 2008. - №1. - С.42-4720, 42].

Потреба включає наступні два основні моменти: 1) відчуття браку чогось і прагнення заповнити цей брак (стан потреби); 2) наявність уявлень, хоча б приблизних, про те, яка інформація потрібна (зміст потреби). В змісті потреби, у свою чергу, можна виділити вже відому інформацію (по якій здійснюється пошук) і ту інформацію, яка в даний момент часу невідома суб'єкту, але необхідна для задоволення наявної потреби. Ця інформація є предметом ІП суб'єкта.

Проведений аналіз процесу формування ІП показав, що стан потреби виникає, коли є у суб'єкта інформації недостатньо для побудови ідеальної моделі діяльності. Уявлення про необхідну інформацію формуються на базі тієї, що вже є у суб'єкта інформації про компоненти і умови діяльності, тобто на підставі його інформаційного потенціалу (тезауруса) в певній області.

Таким чином процес формування ІП йде одночасно як би по двох взаємозв'язаних напрямах. З одного боку, в ході «базової» діяльності виникає стан потреби, створююче внутрішнє поле потреби. З іншого - інформаційний потенціал, що є у суб'єкта, засвоєні їм суспільні норми і способи дії ведуть до того, що стан потреби получає спрямованість на інформацію певної тематики і вигляду. При цьому спостерігається прямий зв'язок між багатством інформаційного потенціалу і досвіду суб'єкта і змістом його ІП: чим багатше і глибше знання і досвід споживача в якій-небудь області діяльності, тим точніше, його уявлення про потрібну інформацію; відсутність відповідного інформаційного потенціалу і досвіду веде до того, що уявлення суб'єкта про необхідну інформацію бувають, як правило, невизначені і неадекватні.

Дослідження характеру ІП, високий рівень забезпечення якими веде до підвищення рівня інформаційної культури спеціаліста, його правової та загальної культури, має на меті визначити закономірності їхнього формування, вплив об'єктивних і суб'єктивних факторів, динаміку розвитку [Кононученко Л. Становлення та розвиток теорії інформаційних потреб користувачів документально- інформаційних установ /Л.Кононученко //Вісн.Кн. палати. - 2004. - №7. - С. 42-4327, 42].

Структура документарних потреб неоднозначна і може залежати від їх змісту, ступені складності і від характеру діяльності особи [Селиверстова Е.Т. Функциональный характер потребностей как основа типологии библиотек /Е.Т. Селиверстова // Научн. и техн. б-ки.- 1991. - №4. - С. 6-12.43, 6].

На характер ІП, загалом, впливають такі фактори як рівень інформаційної культури, запас інформації, а вони в свою чергу залежать від освіти, характеру роботи, її стажу, віку, наукової кваліфікації. Потім у рамках кожної групи відбувається подальша диференціація споживачів з урахуванням професійних, індивідуальних та інших факторів.

Протягом останнього десятиріччя під впливом соціокультурних, соціодемографічних. економічних, політичних та правових факторів суттєво трансформувалася сучасна бібліотека як інформаційний заклад. Зазнали змін не лише функції бібліотеки, але й склад читачів та цілі відвідування публічної бібліотеки, форма і зміст запитуваних послуг [Слесаренко Л44, 26]. Невипадково в цій ситуації бібліотека стає предметом спеціальних досліджень, серед яких важливе місце посідає вивчення її читацької аудиторії та якість ІО користувачів.

Нова роль РДОБ характеризується посиленням її інформаційної функції, зумовленої тим особливим місцем, яке посідає бібліотека як основний національний носій і хранитель документальних та інформаційних масивів.

Відповідно до нових суспільних процесів, ІП та технологічних змін система інформаційного обслуговування користувачів РДОБ зазнала видозмінень та вдосконалення.

На сучасному етапі система обслуговування характеризується низкою таких основоположних ознак:

галузеве і міжгалузеве забезпечення документами і інформацією через систему читальних залів і ДБО;

комплексність обслуговування, тобто забезпечення користувачів всіма видами документів і інформації, що зберігається в фондах;

повнота і оперативність обслуговування;

диференційований підхід;

комфортність обслуговування;

¦ доступність документів і інформації як в межах бібліотеки, так і поза неї: Інтернет, МБА).

Система обслуговування читачів РДОБ розглядається на сучасному етапі як складна інформаційна система, яка має 4 рівні обслуговування:

І - до контрольно-пропускного пункту;

II - оперативне обслуговування;

III - обслуговування основними фондами;

IV - обслуговування спеціалізованими фондами.

Сектор бібліотечної статистики і реєстрації користувачів як самостійний підрозділ бібліотеки з 1994 року почав працювати над створенням електронних баз даних (ЕБД) читачів книгозбірні. У результаті впровадження новітніх технологій у секторі створене автоматизоване робоче місце (АРМ) пункту запису, відповідне програмне забезпечення якого дозволяє: зареєструвати нового читача у БД; перевірити і відкоригувати відомості "минулорічного читача"; перереєструвати "минулорічного читача": вивести списки та статистичні форми про склад читачів, інтенсивність читацьких потоків протягом дня, місяця, року на екран та роздрукувати їх; здійснювати автоматизовану видачу індивідуального читацького квитка на паперовому бланку; вивести списки боржників; виключити читачів із бібліотеки з подальшим визначенням терміну позбавлення права користуватися бібліотекою[Слесаренко Л. Користувач як об”єкт соціологічного дослідження / Л.Слесаренко // Пріоритети діяльності Рівненської державної обласної бібліотеки: Збірник статей з досвіду роботи. - Рівне: Волинські обереги, 2006. - С.27-32.44, 27].

Завдяки створенню нової БД для бібліотеки з'явилася можливість детальнішого і ґрунтовнішого аналізу й вивчення читацької аудиторії як головного об'єкта бібліотечної діяльності з диференційованим обліком її складу.

З цією метою до БД вносяться відомості про кожного користувача під час його реєстрації: прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, місце роботи, посада, освіта, місце навчання, паспортні дані, телефон. На підставі цих даних користувачу в автоматизованому режимі видається читацький квиток, який містить таку інформацію: категорія читача; номер читацького квитка; рік видачі; прізвище, ім'я, по батькові; освіта; рід занять: прізвище реєстратора.

На зворотній стороні квитка розміщується фото читача і ставиться печатка бібліотеки.

Згідно зі структурою індексів спеціалізації та соціальною ознакою кожному читачеві присвоюється категорія, яка вирізняється певною послідовністю шифрів, зокрема:

А -- наукові працівники, викладачі вузів, аспіранти;

В -- інженерно-технічні працівники, економісти;

Г -- вчителі середніх навчальних закладів;

Д -- працівники культури, мистецтва, друку;

Е -- фахівці сільського господарства:

Ж -- медичні працівники;

ПС -- інші спеціалісти:

2 -- робітники;

3 -- працівники сфери обслуговування;

4 А -- студенти вищих навчальних закладів;

4 В -- учні середніх спеціальних навчальних закладів;

5 -- пенсіонери, інші читачі.

Щоденно до ЕБД вносяться відомості з 400-500 контрольних листків з визначеними позиціями обліку, основними з яких є: книговидача за галузями знань, за мовами, кількість виданих кіно-фотофонодокументів, код бібліотекаря. Це досить трудомісткий процес, який у результаті дає вичерпні дані у вигляді статистичних таблиць кількісного складу читачів, відвідувань кожного структурного підрозділу книговидачі, кількості нових читачів у відділах, складу читачів за категоріями, освітою, віком, книговидачі за галузями знань, мовами, а також щомісячні та щорічні звіти про виконання планових показників загалом та у відсотковому співвідношенні.

З метою вдосконалення системи ІО в РДОБ проводиться вивчення ІП користувачів для покращення інформаційного обслуговування.

Опитування найбільш уживаний метод збору соціальної інформації. За допомогою опитування можна отримати повну картину функціонування громадської думки щодо проблем соціальної практики, про запити, потреби, інтереси та орієнтації, мотиви поведінки різних груп населення. Використання методу опитування дозволяє отримувати інформацію про сьогодення, про оцінку подій, які відбувались багато років тому, а також про плани на майбутнє. Інформація, яка буде отримана за допомогою опитування, досить легко піддається кількісному аналізу, а також інтерпретації після обробки.

Ціленаправлене удосконалення ІО користувачів в РДОБ - це постійний і важкий процес, яхкй заснований на бібліотекознавчих дослідженнях і включає вивчення складу фонду та його розвитку, співвідношення фонду ІП та контингенту читачів, враховуючи, що всі згадані фактори знаходяться у тісному взаємозв'язку.

Відділом методичної роботи та маркетингу з ціллю вивчення ІП користувачів, було проведено ряд локальних досліджень, спрямованих на поліпшення роботи бібліотек регіону та самої РДОБ: "Вивчення потреб і стану задоволення запитів вчителів історії та філологів літературою з питань національного відродження", "Стан використання періодичних видань читачами обласної бібліотеки", "Читацькі потреби та стан їх задоволення в Рівненській державній обласній бібліотеці".

Необхідність проведення дослідження викликана потребою визначити рівень обслуговування ІЗ користувачів згідно їх ІП.

Метою дослідження було вивчення потреб читачів обласної бібліотеки на книгу і бібліотеку, використання ДФ, визначення ступеня задоволеності інформаційних, змістовно-мовних потреб читачів - спеціалістів в літературі у видовому та тематичному аспектах і вироблення на цій основі конкретних науково-обгрунтованих рекомендацій щодо поліпшення стану обслуговування читачів.

Були використані переважно соціологічні методи з урахуванням специфіки та організаційної структури бібліотеки і категорії читачів.

В ході дослідження передбачалося одержати відповіді на такі важливі запитання: з якою метою читачі відвідують бібліотеку?; Наскільки задовільняють їх ДФ бібліотеки; Основні причини відмовлення на їх запити.

Одержана за допомогою різних методів вивчення інформація дала можливість виявити позитивні і негативні сторони в роботі інформаційного закладу з користувачами та визначити реальні перспективи для якісних змін в роботі по їх обслуговуванню.

Аналіз кількісного та якісного складу користувачів РДОБ свідчить, що найчисельнішою групою є студенти - 5809 (2007р.) респ. Другу позицію у структурі складу читацької аудиторії займають фахівці - 3232 (2007р.) респ., третю - школяри і службовці - 515 і 515 (2007р) респ.; науковці складають лише 255 (2007р) респ. (див. дод. 9,10).

Дослідження потоку запитів та частоти відмов бібліотеки дає відомості про надійність фонду і його інформаційної цінності. Зіставляючи кількість відмов В і запитів З, можна зробити висновок про якість комплектування фонду. Коефіцієнт частоти відмов фонду в обслуговуванні визначається за формулою

К = В/З 100 %.

Якщо, наприклад, фонд відмовив у 20 з 400 запитів, то коефіцієнт частоти відмов складає 5 %. Таким чином, статистичний аналіз БФ дає важливу інформацію, яка дозволяє значно підвищити надійність фонду.

Управління плануванням фондів та формуванням системи їх документопостачання повинно спиратися на зворотні зв'язки бібліотек з користувачами, видавцями ЕД, власниками веб-сайтів, передплатними агентствами, що розповсюджують БД та інші електронні видання [Cоляник А.А. Система поставок документов электронных ресурсов библиотек: организационно-управленческий аспект.

Слід зазначити, що практично для кожної книги існує період росту кількості запитів на неї, який доходит до максимуму. "Пік" наступає не завжди після видання книги, а часто через рік-два, а потім попит поступово за 3-4 роки падає іноді до нуля.

Основна ідея, яка лежить в основі динамічної бібліотеки, полягає у залученні досвіду користувача для покрашення обслуговування та удосконалення організації масивів документів. В умовах реальної бібліотеки процес модифікації простору ІР можна вважати постійною властивістю цієї системи. Якщо інтереси користувачів зміщаються в інші галузі або стають популярними нові предмети, організація масиву документів буде поступово змінюватися з урахуванням нових умов [Застосування сучасних технологій у поліпшенні бібліотечно-інформаційного обслуговування наукового та навчального процесів.

При вирішенні питань про переведення документів до підсобних фондів в умовах динамічної бібліотеки виникає багато проблем. Підходи, що основані на обчислюваннях (тобто підрахування кількості посилань на даний документ в подальших публікаціях, кількість запитів на даний документ, яка вимірюється частотою його видачі з книгосховища або часом, впродовж якого документ знаходився в обігу, вік документу), складно здійснити на практиці, тому що точні значення цих параметрів одержати, як правило, неможливо (за винятком віку документу). По-перше, невідомо, які періоди спостережень і які об'єми вибірок документів потрібні для одержання надійних результатів. По-друге, кожне вимірювання залежить від конкретних умов, які притаманні даній бібліотеці. По-третє, важливо відрізняти наукове використання документу від його використання для оглядів або інших ретроспективних цілей. Тобто стратегія переводу видань малого попиту до підсобних фондів, яка базується на показниках, що не можуть бути точно визначені, не може бути успішною. Тому пропонується алгоритм, який безпосередньо використовує динамічне середовище, у якому знаходяться документи і оснований на таких факторах:

· кількість книговидач даного документа;

· ранг даного видання в списку документів, які видані у відповідь на даний запит;

· думка користувача, яку він виносить відносно корисності документа з точки зору задоволення його ІП умов [Застосування сучасних технологій у поліпшенні бібліотечно-інформаційного обслуговування наукового та навчального процесів.

Тобто такий алгоритм оцінює не тільки старіння, але й якість документу тому що негативні оцінки користувачів можуть означати, що документи некорисні, а не застаріли. Ідея ж цього алгоритму полягає в тому, що ті документи, які мають досить високі показники вищезгаданих факторів, повинні бути переведені до зон оперативного обслуговування читачів, і навпаки видання з низькими показниками цих факторів можуть бути переведені до фондів допоміжного зберігання.

Виходячи з цього, було проведено дослідження з відповідності складу ДФ ІП користувачів на основі використання ДФ за класифікацією ББК 78.36 «Бібліотечні фонди і їх формування».

Було проаналізовано декілька підрозділів ДФ з використання користувачами бібліотеки за останні 2 місяця, а саме: 78.361 «Комплектування бібліотечного фонду»; 78.364 «Організація бібліотечного фонду»; 78.368 «Бібліотечні фонди спеціальних зібрань».

За роздільником 78.36 «Бібліотечні фонди і їх формування» нараховано всього 55 книг. Серед цієї кількості книг найбільш популярні видання підручників «Бібліотечні фонди» (автори Васильченко М., Кушнаренко М., Столяров Ю., Терешин В.), а також документи з формування бібліотечного фонду, з документних ресурсів бібліотеки.

Менше користуються попитом документи зі збереження бібліотечних і архівних фондів у неспрятливих екологічних умовах, забезпечення збереження фонду УНБ, репрографічного відтворення бібліотечних і архівних документів, старіння документів, бібліографічної моделі ядра ЦБС, рукописної та книжкової спадщини України.

Страницы: 1, 2, 3, 4