Методика BSP визначається, як «підхід, який допомагає підприємству визначити план створення інформаційних систем, які задовольняють його найближчі і перспективні інформаційні потреби». Інформація є одним із основних ресурсів і повинна плануватися у масштабах усього підприємства, інформаційна система повинна проектуватись незалежно від поточного стану і структури підприємства.

BSP основується на аналізі інформаційних об'єктів і регламентує 13 етапів виконання робіт. Особливістю підходу є виділення трьох організаційних етапів, які забезпечують так званий «запуск» проекту, а саме:

- отримання підтримки керівництва підприємства;

- підготовка до аналізу;

- проведення стартової наради.

На етапі 4 формується перелік основних діяльностей підприємства і бізнес-процесів, які в них здійснюються. Також дається їхній короткий опис. На етапі 5 виявляються основні класи даних (логічно зв'язані категорії даних). Наприклад, Працівники, Ремонти, Технологічний транспорт і т. д. В результаті виконання етапів 4 і 5 формується матриця зв'язків. На наступному етапі (шість) здійснюється аналіз існуючих на підприємстві ділових і системних взаємодій. Аналогічно з етапом 5 будуються чотири матриці, які демонструють використання існуючих і майбутніх інформаційних систем:

- матриця «керівники-процеси», яка демонструє основні обов'язки керівників, ступінь їх зайнятості в основні бізнес-процеси підприємства;

- матриця «інформаційні системи-керівники», яка показує якими системами (існуючими чи майбутніми) користуються керівники;

- матриця «інформаційні системи-процеси», яка демонструє співвідношення систем з бізнес-процесами підприємства;

- матриця «інформаційні системи-файли даних», яка показує які файли даних і якими системами використовуються.

На сьомому етапі вирішуються наступні задачі:

- уточнення матриць;

- визначення і оцінка необхідної керівництву інформації;

- визначення пріоритетів потреб;

- визначення поточних задач;

- приваблення на свою сторону керівництва.

Далі всі проблеми поділяються на три види:

- проблеми, які не відносяться до автоматизації і які не зачіпають інформаційні системи;

- проблеми, які пов'язані з існуючими інформаційними системами;

- проблеми, пов'язані з майбутніми інформаційними системами;

Проблеми першого виду передаються керівництву підприємства для прийняття відповідних рішень. Проблеми, що залишились, сортуються по бізнес-процесам.

На дев'ятому етапі традиційними методами здійснюється проектування архітектури інформаційної системи. Десятий етап визначає пріоритети в реалізації і намічає послідовність її етапів. Етап 11 визначає планування модифікацій інформаційної системи у зв'язку з постійним процесом появи нових вимог до такої системи. Етапи 12 і 13 заключаються у вироблення рекомендацій і планів і формуванні звітності по проведеним роботам.

Аналіз і реорганізація діяльності підприємства здійснюється на основі побудованих матриць і виявлених проблем (звісно, ці матриці деталізуються до рівня бізнес-функцій), основні зміни здійснюються з метою орієнтації підприємства на спроектовану інформаційну систему.

2. Класифікація програмних систем для автоматизації бухгалтерських робіт

Застосування комп'ютерних технологій у бухгалтерському обліку значно підвищує продуктивність праці бухгалтерів. Організація бухгалтерського обліку в умовах його комп'ютеризації залежить у першу чергу від реалізованого на відповідних технічних засобах програмного забезпечення. Отже. вибір програмного забезпечення є найважливішим моментом у створення комп'ютерних систем бухгалтерського обліку (КСБО), оскільки відповідає вибору форми обліку на підприємстві.

Для того, щоб не помилитись у виборі програми, необхідно зробити порівняльний аналіз програм, які є на ринку. Першим кроком для порівняння можливостей наявних програмних продуктів є проведення їхньої класифікації. Це дуже важливий етап в організації комп'ютеризованого обліку: тільки після поділу програмного забезпечення на групи за певними критеріями можна формулювати вимоги до програм і порівнювати їхні функціональні можливості.

З погляду розробників програмного забезпечення найбільш повною є класифікація програм бухгалтерського обліку, яка склалася при проведенні конкурсів програмного забезпечення. Ця класифікація поєднує в собі критерії для групування як за призначенням, так і за способом реалізації бухгалтерських функцій і розміром підприємств.

Програми для ведення домашньої бухгалтерії. За допомогою цих програм персональний комп'ютер можна використовувати для обліку особистих доходів і витрат, планування сімейного бюджету (включно з довгостроковими вкладеннями), для складання особистих податкових декларацій. Наприклад, «1С: Деньги», MS Money (Microsoft).

Міні-бухгалтерія. До цього класу належать програми, призначені для використання одним чи декількома працівниками в бухгалтеріях невеликих підприємств. Такі програми не мають чіткої спеціалізації за ділянками обліку. Вони реалізують функції ведення синтетичного і підсумкового аналітичного обліку, дозволяють вводити господарські операції й обробляти їх (сортувати, здійснювати пошук необхідної інформації тощо), формувати невеликий набір первинних документів та звітних форм. Наприклад, «Инфин-бухгалтерия», «Фінансист» («Атей»), «Ажур» («Терцет»).

Універсальні бухгалтерські системи (міді-бухгалтерія). До цього класу належать програмні продукти, орієнтовані на бухгалтерії малих та середніх за розмірами підприємств, які в спрощеному варіанті забезпечують ведення всіх ділянок обліку. Такі системи поєднують усі облікові функції, у тому числі функції кількісного обліку, у межах однієї програми і, як правило, розраховані для роботи на одному комп'ютері. Винятком є розрахунок заробітної плати, який виконують окремо. Деякі програми цього класу призначені для роботи на кількох комп'ютерах у локальній мережі. Наприклад, «1С: Бухгалтерия 7,7» («1С»), «дебет плюс» («ДИЦ»).

Локальні автоматизовані робочі місця (АРМ). Такі програми призначені для виконання окремих облікових завдань - обліку праці та заробітної плати, основних засобів, товарно-матеріальних цінностей тощо й охоплюють окремі ділянки бухгалтерії і, як правило, не пов'язані між собою. АРМ мають високий рівень спеціалізації і тому можуть ефективно комп'ютеризувати окремі частини бухгалтерії без формування зведеної звітності. Наприклад, «1С: Расчёт» («1С»), АРМ «Зарплата» («Электронные деньги»).

Комплекси пов'язаних АРМ. Ці програмні системи орієнтовані на використання в бухгалтеріях з чисельністю працівників більше восьми при чіткому розподілі функцій між ними. Комплекс складається з набору АРМ, кожне з яких реалізує функції окремих ділянок обліку. Кожна така програма розрахована на специфіку облікових робіт і орієнтована на персонал з невисокою бухгалтерською і комп'ютерною кваліфікацією. Як правило, АРМ комплексу підтримують розгорнутий аналітичний облік, мають глибоку спеціалізацію і встановлені на окремих комп'ютерах. Комплекс має засоби об'єднання даних з різних АРМ, які необхідні для отримання зведених звітних форм. Звичайно поєднання даних здійснюється за допомогою спеціалізованого центрального модуля - Головної книги. При об'єднання даних обмін інформацією може здійснюватись як за допомогою дискет, так і в локальній мережі. Наприклад, «парус» («Парус»), «Коплексная система бухгалтерского учёта» («Звезда»).

Управлінські системи. До цього класу входять функціонально повні системи організаційного управління з елементами бухгалтерського обліку, планування, діловодства, а також з модулями прийняття рішень і деякими іншими. Бухгалтерська складова програми в даному разу не є головною. Більш важливим є взаємозв'язок усіх складових систем, можливість ефективного управління підприємством, допомога у вирішення головного завдання бізнесу - в отриманні прибутку. Наприклад, «Галактика» («Галактика»), «Текон» («Интелгруп»).

Фінансово-аналітичні системи. Це різноманітні програми фінансового аналізу на основі бухгалтерських даних, за допомогою яких автоматизуються завдання зовнішнього і внутрішнього аудиту. Наприклад, «1С: АФС» («1С»), «ПОПІ (Планування, Оптимізація, Подотки, Інвестиції)» (GI-consulting).

Правові бази даних. До них належать упорядковані довідкові системи, що містять підібрані в тематичному або хронологічному порядку законодавчі акти з питань податків, бухгалтерського обліку тощо. Ці системи дозволяють швидко знаходити потрібні документи, оперативно відстежувати зміни та доповнення до нормативних документів. Вони мають опосередковане відношення до бухгалтерських програм. Хоча цю категорію програмного забезпечення було створено, перш за все, на допомогу юристам, значна її частина орієнтована на таких користувачів, як бухгалтери, фінансисти, економісти. Наприклад, «Сапфір» («Динай»), Libra (Libra).

Слід зазначити, що, хоча наведений перелік категорій програм і корисний для уявлення про основні класи бухгалтерського програмного забезпечення, що пропонуються на конкурсах бухгалтерських програм, він склався стихійно і тому непридатний для класифікації програмного забезпечення за певними ознаками та вибору оптимальних програм. Наступна класифікаційна система передбачає чітке групування програмного забезпечення за певними ознаками.

Програмне забезпечення бухгалтерського обліку класифікується:

За способом створення:

- написане штатним програмістом;

- створене на замовлення;

- універсальне.

За об'єктами обліку:

- домашня бухгалтерія;

- малі підприємства;

- середні підприємства;

- великі підприємства;

- багатогалузеві корпорації.

За способом реалізації в програмах бухгалтерських функцій:

- програми, в яких перевага надається ручному веденню операцій;

- програми, в яких перевага надається веденню операцій за шаблонами.

За комплексністю виконуваних функцій:

- інтегровані програми зведеного обліку;

- окремі АРМ;

- комплекси пов'язаних АРМ.

За призначенням:

- програми для ведення бухгалтерського обліку;

- фінансово-аналітичні системи;

- програми для автоматизації управлінської діяльності, що містять модуль бухгалтерського обліку;

- правові бази даних.

Наведений перелік класів бухгалтерських програм допомагає порівняти їхні можливості і вибрати оптимальну програмну систему для бухгалтерії.

Практичне завдання

Фінансовому менеджеру потрібно вибрати один із трьох альтернативних проектів. Грошовий потік І проекту за 1-ий рік 10000грн., грошовий потік І проекту за 2-ий рік 10000грн., грошовий потік І проекту за 3-ій рік 10000грн., грошовий потік І проекту за 4-ий рік 10000грн., грошовий потік І проекту за 5-ий рік 10000грн., грошовий потік ІІ проекту за 1-ий рік 20000грн., грошовий потік ІІ проекту за 2-ий рік 20000грн., грошовий потік ІІ проекту за 3-ій рік 10000грн., грошовий потік ІІ проекту за 4-ий рік 5000грн., грошовий потік ІІ проекту за 5-ий рік 5000грн., початкові капіталовкладення 45000грн., грошовий потік ІІІ проекту за 1-ий рік 25000грн., грошовий потік ІІІ проекту за 2-ий рік 15000грн., грошовий потік ІІІ проекту за 3-ій рік 20000грн., грошовий потік ІІІ проекту за 4-ий рік 30000грн., грошовий потік ІІІ проекту за 5-ий рік 5000грн., початкові капіталовкладення 60000грн.,дисконтна ставка 10%.

Визначити: чисту теперішню вартість прибутку від реалізації проекту з найбільшим початковим вкладом, чисту теперішню вартість сподіваного прибутку з найменшим сумарним вкладенням за їх теперішньою вартістю.

Розв'язання:

Нехай ми маємо справу з трьома альтернативними інвестиційними проектами А, В, С, які здійснюватимуться протягом 5 років. У стовпчику А електронної таблиці вносимо нумерацію років, у стовпчику В вносимо грошові потоки для проекту А, у стовпчику С - для проекту В, у стовпчику D - для проекту С. Початкові капіталовкладення вносимо нижче у комірки В9, С9 і D9 відповідно, дисконтну ставку у комірку В10.

Найбільше та найменше початкове капіталовкладення знаходимо за допомогою Exel-функцій МАКС та МИН. Отже, у комірці Е9 записуємо формулу =МИН(В9:D9), де масив В9:D9 охоплює фінансові показники всіх трьох проектів. У комірці G9 записуємо формулу =МАКС(В9:D9). Отже. проект з найбільшим початковим капіталовкладенням С, а з найменшим - А. Для того, щоб знайти чисту теперішню вартість прибутку використовуємо Exel-функції ЧПС. Для проекту А у комірці F14 записуємо формулу =ЧПС(В10;В4:В9), де В4:В9 масив, що охоплює всі надходження проекту, а В10 - дисконтна ставка. Для проекту С у комірці F12 записуємо формулу =ЧПС(В10;D4:D9), де D4:D9 масив, що охоплює всі надходження проекту.

Результатом є таблиця:

	Альтернативні проекти
Грошові надходження	А	В	С
1	10	20	25
2	10	20	15
3	10	10	20
4	10	5	30	Найбільші початкові вклади	Найменші початкові вклади
5	10	5	5
Початкові капіталовкладення	-40	-45	-60	-60	-40
Дисконтна ставка	10%
					Чиста теперішня вартість
Проект з найбільшим початковим вкладом	С	39,88р.
					Чиста теперішня вартість
Проект з найменшим капіталовкладенням	А	15,33р.

Список використаної літератури:

1. Івахненков С.В., Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навч. посіб. - 3-тє вид., випр. і доп. - К.: Знання. 2006. - 350 с.

2. Терещенко Л.О., Матієнко-Зубенко І. І., Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. - 187 с.