Розробка засобами Delphi дидактичного ілюстративного матеріалу для розв’язання задачі з аналітичної геометрії. Побудова в координатній площині логарифмічних спіралей

Перевіряти стан індикатора можна не тільки за значенням State, але й за значенням властивості Checked. Якщо Checked дорівнює true, то індикатор ви-бран, тобто State = cbChecked. Якщо Checked дорівнює false, то State дорівнює cbUnchecked або cbGrayed. Установка Checked в true під час проектування або виконання автоматично перемикає State в cbChecked [10].

В індикаторі CheckBox напис задається властивістю Caption, а його розташування по відношенню до індикатору -- властивістю Alignment.

MainMenu -- це не візуальний компонент, тобто місце його розміщення на формі в процесі проектування не має ніякого значення для користувача -- він все одно побачить не сам компонент, а тільки меню, згенероване ним.

Зазвичай на форму поміщується один компонент MainMenu. У цьому випадку його ім'я автоматично заноситься у властивість форми Menu. Але можна розмістити на формі і декілька компонентів MainMenu з різними наборами розділів, що відповідають різним режимам роботи програми. У цьому разі під час проектування властивості Menu форми надається посилання на один з цих компонентів. А в процесі виконання в потрібні моменти цю властивість можна змінювати, змінюючи відповідно склад головного меню додатку.

Основна властивість компоненту -- Items. Його заповнення здійснюється за допомогою Конструктора Меню, що викликається подвійним клацанням на компоненті MainMenu або натисканням кнопки з трикрапками поруч з властивістю Items у вікні Інспектора Об'єктів. В результаті відкриється вікно, вигляд якого представлений на Рисунку 8. В цьому вікні ви можете спроектувати все меню.

Рисунок 8 - MainMenu

При роботі в конструкторі меню нові розділи можна вводити, розташовуючи курсор в рамку з точок, що позначають місце розташування нового розділу. Якщо при цьому розділ був введений не на потрібному вам місці, ви можете відбуксувати його мишею туди, куди вам треба. Інший шлях введення нового розділу -- використання контекстного меню, спливаючого при натисканні правою кнопкою миші. Якщо ви попередньо виділите якийсь розділ меню та виберете із контекстного меню команду Insert, то рамка нового розділу вставиться перед раніш виділеним. З контекстного меню ви можете також виконати команду Create Submenu, що дозволяє ввести підменю в виділений розділ.

Властивість Caption означає напис розділу. Заповнення цієї властивості підкорюється тим же правилами, що і заповнення аналогічної властивості у кнопках, включаючи використання символу амперсанту («&») для позначення клавіш швидкого доступу. Якщо ви як значення Caption чергового розділу введете символ мінус «-», то замість розділу в меню з'явиться розділювач.

Властивість Name задає ім'я об'єкту, відповідного розділу меню. Дуже корисно давати цим об'єктам осмислені імена, бо інакше ви скоро заплутаєтесь у нічого іменах, що нічого не говорять, типу N21. Куди зрозуміліші імена типу MFile, MOpen, MSave і т. і.

Властивість Shortcut визначає клавіші швидкого доступу до меню -- «гарячі» клавіші, за допомогою яких користувач, навіть не заходячи в меню, може в будь-який момент викликати виконання процедури, пов'язаної з даним розділом. Щоб визначити клавіші швидкого доступу, треба відкрити випадаючий список властивості Shortcut у вікні Інспектора Об'єктів та вибрати у ньому потрібну комбінацію клавіш. Ця комбінація з'явиться в рядку розділу меню.

Властивість Break використовується у довгих меню, щоб розбити список розділів на кілька стовпців. Можливі значення Break: mbNone -- відсутність розбиття меню (це значення прийнято за замовчуванням), mbBarBreak та mbBreak -- в меню вводиться новий стовпець розділів, відділений від попереднього смугою (mbBarBreak) або пропусками (mbBreak). На Рисунку 9 показаний приклад, в якому в розділі 1-3 встановлено значення Break = mbBreak, а в розділі 1-5 -- Break = mbBarBreak [9].

Рисунок 9 - Приклад використання Break

Властивість Checked, встановлене в true, вказує, що в розділі меню буде відображатися маркер прапорця, який показує, що даний розділ обраний. Щоправда, сам по собі цей маркер не змінюється, і в обробник події OnClick такого розділу треба вставляти оператор типу [2]:

MName.Checked := not MName.Checked;

Починаючи з Delphi 4 передбачена можливість введення в розділи меню зображень. За це відповідальні властивості розділів Bitmap та ImageIndex. Перший з них дозволяє безпосередньо ввести зображення в розділ, вибравши його із зазначеного вами файлу. Друге дозволяє вказати індекс зображення, що зберігається у зовнішньому компоненті ImageList. Вказівку на цей компонент ви можете задати у властивості Images компонента MainMenu. Індекси починаються з 0. Якщо ви вкажете індекс -1 (значення за замовчуванням), зображення не буде.

4.1.6 PageControl

Багатосторінкові панелі дозволяють заощаджувати простір вікна додатку, розміщуючи на одному і тому ж місці сторінки різного змісту. На Рисунку 10 показані різні форми відображення багатосторінкового компоненту PageControl [5].

Рисунок 10 - Форми відображення PageControl

Це панель, на якій можна розміщувати будь-які управляючі компоненти, вікна редагування і т. п. Сторінка має наступні основні властивості:

· Name --м'я, по якому можна посилатися на сторінку;

· Caption -- напис, що з'являється на ярличку закладки;

· PageIndex -- індекс сторінки, по якій можна посилатися на сторінку;

· ImageIndex -- індекс зображення, яке може з'являтися на ярличку закладки;

З загальних властивостей компонента PageControl можна відзначити:

· Style -- визначає стиль відображення компоненту: tsTabs -- закладки (верхні компоненти на Рисунку 10), tsButtons -- кнопки (лівий нижній компонент на Рисунку 10), tsFlatButtons -- плоскі кнопки (правий нижній компонент на Рисунку 10);

· MultiLine -- визначає, чи будуть закладки розміщатися в кілька рядів; якщо всі вони не поміщаються в один ряд (на Рисунку 10 вгорі два однакових компонента, але в лівому MultiLine = false, а у правому -- true);

· TabPosition -- визначає місце розташування ярличків закладок: tpBottom -- знизу, tpLeft -- зліва, tpRight -- справа та tpTop -- вгорі компоненту (це значення за замовчуванням і саме воно задано в прикладах Рисунку 10);

· TabHeight та TabWidth -- висота і ширина ярличків закладок в пік-селях. Якщо значення цих параметрів задано рівним 0, то розміри ярличків визначаються автоматично за розмірами написів на них;

· Images -- посилання на компонент ImageList, який містить список зображень на ярличках.

· ScrollOpposite -- визначає спосіб переміщення закладок при розташуванні їх в декілька рядів;

· ActivePage -- ім'я активної сторінки;

· Pages [Index: Integer] -- доступ до сторінки з індексом (перша сторінка має індекс 0). Властивість тільки для читання;

· PageCount -- кількість сторінок. Властивість тільки для читання.

Абревіатура OLE означає Objects Linked and Embedded (приєднання та вбудовані об'єкти). Дані, поділювані між додатками, називаються OLE-об'єктами. Програма, яка може містити OLE-об'єкти, має назву OLE-контейнера (OLE Container). Додаток, дані з якого можна включити в OLE-контейнер у вигляді OLE-об'єкту, називають OLE-сервером [11].

Як випливає з назви, OLE-об'єкти можна або приєднати до OLE-контейнера, або включити до нього. У першому випадку дані будуть зберігатися в файлі на диску; будь-який додаток буде мати доступ до цих даних і зможе вносити зміни. У другому випадку дані включаються в OLE-контейнер, і тільки він зможе переглядати і модифікувати ці дані.

OLE є подальшим розвитком ідеї поділюваних між додатками даних. OLE дозволяє легко вмонтувати в додаток обробку будь-яких типів даних. Кожен раз, коли в програмі-клієнті користувач звертається до OLE-об'єкту з метою перегляду або редагування даних (зазвичай подвійного клацання мишкою на об'єкті), запускається додаток-сервер, в якому і відбувається робота з даними [11].

Компонент OLEContainer і потрібен для створення додатків OLE-контейнерів. OLEContainer приховує всі складнощі, пов'язані з внутрішньою організацією OLE, і надає програмісту досить простий інтерфейс.

Вибрати OLE-сервер можна, двічі натиснувши на компоненті. З'явиться стандартний діалог Windows "Insert Object" (див. Рисунок 11).

Рисунок 11 - Вибір OLE-сервера

У цьому діалозі є список всіх зареєстрованих в системі OLE-серверів (реєстрація відбувається при інсталяції програми). Тип OLE-об'єкту визначається як раз тим сервером, який Ви вкажете. Якщо Ви створите новий об'єкт (Create New), то при натисканні на кнопку OK запуститься програма OLE-сервера, в якій і формується новий об'єкт. Після виходу з програми-сервера новий OLE об'єкт включається до програми.

Також OLE-об'єкт можна створити, використовуючи вже існуючий файл у форматі одного з OLE-серверів. Для цього потрібно вибрати пункт Create from File (див. Рисунок 12).

Рисунок 12 -- Створення із файлу

Обраний об'єкт можна як включити до програми, так і приєднати, відзначивши пункт Link.

Якщо під час дизайну Ви обираєте об'єкт для включення в OLE-контейнер, то він повністю записується у файл форми (formName.dfm) і в подальшому прикомпілюється к .exe файлу. У випадку дуже великих об'єктів це може призвести до тривалих пауз і навіть до виникнення помилки "Out of resource". Тому рекомендується великі об'єкти робити приєднаними (linked).

OLEContainer дозволяє відображати в програмі об'єкт в його безпосередньому вигляді, з різним ступенем збільшення або зменшення (властивість Zoom), або у вигляді піктограми, що визначається у діалоговому вікні на малюнку 12 (Display as Icon).

Вибір OLE-об'єкта може відбуватися не тільки під час дизайну, але і під час виконання програми. Результати роботи з цим об'єктом можна зберегти у вигляді файлу і наступного разу відновити його звідти. Для цього OLEContainer має два методи: SaveToFile та LoadFromFile.

Рисунок 13 - Різноманітні форми відображення повзунка

Основна властивість компоненту -- Position. Цю властивість можна встановити під час проектування або програмно під час виконання додатку. При переміщенні користувачем повзунка можна прочитати значення Position, що характеризує позицію, в яку користувач перемістив повзунок. Для можливості такого читання є подія OnChange. У обробнику цієї події можна прочитати значення Position та використовувати його для керування якимось компонентом.

Властивість Position -- ціла, значення якої може змінюватися в межах, що задаются властивостями Min та Мах. За замовчуванням Min = 0, Мах = 10, так що Position може приймати тільки 11 значень -- від 0 до 10. Якщо задати більше значення Мах, відповідно збільшиться кількість можливих значень Position у діапазоні Min-Мах.

Властивість Orientation визначає орієнтацію повзунка: trHorizontal -- горизонтальна, trVertical -- вертикальна.

Властивість TickMarks вказує розміщення шкали щодо компонента і може приймати значення: tmBottomRight -- знизу або праворуч, в залежності від орієнтації компоненту (верхній і правий компоненти на Рисунку 13), tmTopLeft -- зверху або ліворуч у залежності від орієнтації компоненту (нижній компонент на Рисунку 13), tmBoth -- з обох сторін (середній компонент на Рисунку 13).

Властивість TickStyle визначає спосіб зображення шкали. Воно може набувати значення: tsAuto -- автоматичне промальовування шкали, tsNone -- відсутність шкали, tsManual -- програмне малювання шкали за допомогою методу SetTick (Value: Integer), який вміщує позначку шкали в позицію, відповідну величині Value. Мітки, що відповідають початку та кінцю шкали автоматично розміщуються і у випадку TickStyle = tsManual [12].

При TickStyle = tsAuto частота позначок шкали визначається властивістю Frequency. Ця властивість задає, скільки можливих значень Position лежить між позначками. Наприклад, якщо Frequency = 2, то позначки будуть відповідати тільки кожному другому можливому значенню позиції (таке значення Frequency задано у верхньому компоненті на Рисунку 13).

Властивості LineSize та PageSize визначають, наскільки зміщується повзунок, якщо користувач керує ним за допомогою клавіш зі стрілками або клавішами PageUp та PageDown відповідно.

Властивості SelStart і SelEnd дозволяють візуально виділити на шкалі де-який діапазон (див. середній компонент на Рисунку 13), який про щось говорить користувачеві (наприклад, рекомендований діапазон значень). При цьому ніщо не заважає користувачеві вийти за межі цього діапазону.

5. Програмна реалізація

5.1 Постановка завдання

Визначення вимог до програми -- один із найважніших етапів. На цьому етапі детально описується вихідна інформація та формулюються вимоги до результату. Крім того, описується поведінка програми в особливих випадках.

При розробці програми, призначеної для роботи в Windows, вимоги до неї можуть містити пункти щодо бажаного вигляду діалогових вікон програми.

На етапі розробки алгоритму необхідно визначити послідовність дій, що треба виконати для досягнення поставленої цілі, отримання результату. Якщо задача може бути вирішена різноманітними способами та, отже, можливі різноманітні варіанти алгоритму вирішення, то програміст, використовуючи деякий критерій, вибирає найбільш відповідне рішення. Потім складається докладне складання алгоритму.

При програмуванні в Delphi основна робота програміста полягає в розробці підпрограм. Завдання організації взаємодії розроблених підпрограм бере на себе Delphi. Також Delphi зручна для створення програм з візуальними компонентами, які вже створені у ній та мають стандартний набір команд.

Поставлене завдання полягало в наступному. Необхідно створити програму, яка б здійснювала побудову логарифмічної спіралі в полярній системі координат. Програма повинна наочно представляти властивості логарифмічної спіралі.

5.2 Структура програми

Організаційна структура реалізації алгоритму розробки програми схематично зображена на Рисунку 14:

Рисунок 14 - Структурна схема реалізації алгоритму програми

5.3 Структура взаємозв'язку компонентів

6. Опис інтерфейсу з екранними копіями

6.1 Інтерфейс проекту

Запуск програми здійснюється подвійним натисканням на файл Project_LSpir.exe. При запуску програми перше, що відбувається, -- це презентація екранної заставки (Рисунок 15).

Рисунок 15 - Екранна заставка

Після завершення часу трансляції з'явиться головна форма (Рисунок 16).

Рисунок 16 - Головна форма додатку

Перш за все, щоб розпочати роботу програми, слід ввести початкові дані, на підставі яких буде будуватися спіраль. Вводяться вони у поля редагування поля «Дано» (Рисунок 17).

Рисунок 17 - Панель "Дано"

Введення цих даних обов'язково, бо без них неможливо розпочати роботу програми, т. я. від них залежить обчислення спіралі.

Після заповнення цих полів можна розпочати власне саму побудову. Здійснюється це за допомогою кнопки «Рисовать» на панелі «Выполнить». Нижче знаходиться кнопка «Стереть», за допомогою якої виконується стирання спіралі. При натисканні на кнопку «Рисовать» програма на основі введених даних обчислює формули, за якими будується спіраль, та виводить результат у вигляді графічного зображення спіралі на панель малювання. При натисканні на кнопку «Стереть» відбувається видалення результату (Рисунок 18). За допомогою індикатору «Показать/Скрыть сетку» користувач регулює, відображати сітку на панелі малювання, чи ні.

Рисунок 18 - Панель "Выполнить"

Повзунок, що знаходиться нижче панелі малювання, регулює масштаб, а індикатори «+» та «-» -- регулюють параметри масштабу: при увімкненому індикатору «+» регулюється збільшення; при «-» -- зменшення зображення (Рисунок 19).

Рисунок 19 - Панель масштабування

Ознайомитися з програмою користувач може через підменю «Вызвать справку», яке знаходиться в меню «Справка», або за допомогою «гарячих» клавіш Ctrl-S (Рисунок 20).

Рисунок 20 - Виклик довідки

Після чого з'явиться форма з інструкцією користувача (Рисунок 21).

Рисунок 21 - Інструкція користувача

Також користувач має можливість ознайомитись з теоретичними відомостями про логарифмічну спіраль, скориставшись підменю «Аналитическое решение» у тому ж меню «Справка», або за допомогою комбінації клавіш Ctrl-A (Рисунок 22).

Рисунок 22 - Аналітичне рішення

Після натискання на підменю з'явиться форма з аналітичним рішенням Рисунок 23). Користуючись кнопками «Вперёд» та «Назад» користувач може перегортувати сторінки форм вперед або назад відповідно. Кнопка «Закрыть» здійснює закриття форми з аналітичним рішенням та повернення до головного меню.

Рисунок 23 - Аналітичне рішення

За допомогою підменю «Вызвать консольное приложение» меню «Сервис» (Рисунок 24) відбувається виклик консольного додатку. Здійснити цю процедуру можна також натисканням «гарячих» клавіш: Ctrl-K.

Рисунок 24 - Виклик консольного додатку

Відомості про автора та програму можна побачити, натиснувши на меню «О программе» (Рисунок 25).

Рисунок 25 - Про програму

Завершує роботу з додатком натискання на кнопку «Закрыть», що знаходиться на головній формі (Рисунок 25).

Рисунок 26 - Вихід із програми

6.2 Тестування проекту для тих даних, що використовувалися в консольному режимі

Рисунок 27 - Приклад роботи програми (при q>1)

Рисунок 28 - Приклад роботи програми (при q<1)

Рисунок 29 - Приклад роботи програми (при q=1)

Висновки

Даний курсовий проект полягав у розробці дидактичного ілюстративного матеріалу для побудови логарифмічних спіралей в Delphi. Під час розробки додатку були вивчені теоретичні відомості з аналітичної геометрії, які згодом були застосовані у розробці. Отже, «поведінка» спіралі, що будується додатком, цілком відповідає теоретичним свідоцтвам про неї. Для цього був створений проект, що містить різноманітні форми, перелік файлів який приведений у Таблиці 1.

Аналізуючи отриманий результат, до переваг можна віднести зручність програми у використанні, зручний та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс додатку, приємне графічне оформлення вікон та наявність функцій, які користувач може налаштувати під себе: ввімкнення та відключення відображення сітки, зміна умов масштабування.

До недостатків можна віднести деякі можливі помилки програми, що можуть виникнути із-за властивостей персональних систем як-то: повідомлення о помилці при спробі визвати Word-додаток через компонент OLE у підменю «Аналитическое решение», або повідомлення про помилку та неможливість, через це, побудови спіралі при введенні у поле для введення плаваючої коми. Ці недоліки аналізуються та зрештою будуть усунені.

Загалом же результат розробки можна вважати позитивним.

Таблица 1 - Файли проекту

Список використаних джерел

1. Інтернет-ресурс: http://ru.wikipedia.org/ (онлайн енциклопедія).

2. Інтернет-ресурс: http://expert.Delphi.int.ru/ (онлайн довідник по Delphi).

3. Выгодский М. Я. Справочник по высшей математике -- М.: АСТ: Астрель, 2006. -- 991 с.: ил.

4. Конопка Р. Создание оригинальных компонент в среде Delphi: пер. с англ. -- К.: НИПФ -- «ДиаСофт Лтд.», 1996. -- 512 с.

5. Сухарёв М. В. Основы Delphi. Профессиональный подход -- СПб.: Наука и Техника, 2004. -- 600 с.: ил.

6. Бондаренко, М.А. Программирование в Delphi -- Харьков : б.н., 2005.

7. Маркушевич А.И., Замечательные кривые -- М., 1978 г., 48 с.: ил.

8. Бобровский С. Delphi 5 -- М.: Питер, 2002. -- 346 с.: ил.

9. Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 6 - М.: Киев, 2000. -- 457 с.

10. Коцюбинский А.О., Грошев С.В. Язык программирования Delphi 5 -- М.: «Издательство Триумф», 1999. -- 288 с.

11. Леонтьев В. Delphi 5 -- М.: Москва «Олма-Пресс», 1999. -- 446 с.

12. Ильина Т.А. Программирование на Delphi 6 -- М.: Питер, 2000. -- 318 с.

13. Шапошников И. Delphi 5 -- М.: Санкт-Петербург, 2001. -- 203 с.

14. Інтернет-ресурс: http://beluch.ru/progr/100comp/index.htm (онлайн довідник о компонентах Delphi).

Додаток 1

Програмний код додатку

Головна форма:

unit LSpir;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, StdCtrls, ShellApi, Buttons, ExtCtrls, Menus, ButtonComps,

ComCtrls;

type

TformMain = class(TForm)

PaintBox1: TPaintBox;

Edit1: TEdit;

Edit2: TEdit;

Edit3: TEdit;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Label3: TLabel;

MainMenu1: TMainMenu;

j1: TMenuItem;

N1: TMenuItem;

GroupBox1: TGroupBox;

N2: TMenuItem;

N3: TMenuItem;

N4: TMenuItem;

N5: TMenuItem;

N9: TMenuItem;

ImageButton3: TImageButton;

GroupBox2: TGroupBox;

ImageButton1: TImageButton;

ImageButton2: TImageButton;

CheckBox1: TCheckBox;

GroupBox3: TGroupBox;

TrackBar1: TTrackBar;

Label4: TLabel;

CheckBoxPlus: TCheckBox;

CheckBoxMin: TCheckBox;

procedure FormPaint(Sender: TObject);

procedure PaintBox1Paint(Sender: TObject);

procedure PaintBox1MouseMove(Sender: TObject; Shift: TShiftState;

X,Y: Integer);

procedure N5Click(Sender: TObject);

procedure ImageButton1Click(Sender: TObject);

procedure ImageButton2Click(Sender: TObject);

procedure ImageButton3Click(Sender: TObject);

procedure N4Click(Sender: TObject);

procedure N9Click(Sender: TObject);

procedure CheckBox1Click(Sender: TObject);

procedure TrackBar1Change(Sender: TObject);

procedure Edit3KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);

procedure Edit2KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);

procedure Edit1KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);

procedure N2Click(Sender: TObject);

procedure CheckBoxPlusClick(Sender: TObject);

procedure CheckBoxMinClick(Sender: TObject);

private

procedure Line(x1,y1,x2,y2: integer; const dep: byte = 1);

public

{ Public declarations }

end;

procedure Delay(ms : longint);

var

formMain: TformMain;

centerX, centerY, dp: integer;

spiral: boolean;

z:integer;

const

xmin = -8; xmax = 6;

ymin = -6; ymax = 8;

implementation

uses LSpir_zas, LSpir_math, LSpir_about, LSpir_Help;

{$R *.dfm}

//Задержка

procedure Delay(ms : longint);

var

t1 : longint;

begin

t1:=GetTickCount;

while (GetTickCount - t1) < ms do Application.ProcessMessages;

end;

//Фоновый рисунок

procedure TformMain.FormPaint(Sender: TObject);

var

x,y: integer;

pic: TGraphic;

begin

pic:=TBitmap.Create;

pic.LoadFromFile('background.bmp');

x:=0; y:=0;

while y < Height do

begin

while x < Width do

begin

Canvas.Draw(x,y,pic);

x:=x+pic.Width;

end;

x:=0;

y:=y+pic.Height;

end;

pic.Free;

end;

//Построение линии

procedure TformMain.Line(x1, y1, x2, y2: integer; const dep: byte);

begin

with PaintBox1.Canvas do

begin

Pen.Width:=dep;

MoveTo(centerX+(x1*dp),centerY-(y1*dp));

LineTo(centerX+(x2*dp),centerY-(y2*dp));

end;

nd;

//Трансляция координат

procedure TformMain.PaintBox1MouseMove(Sender: TObject; Shift: TShiftState;

X,Y: Integer);

begin

Label4.Caption:=Format('X = %d, Y = %d',[X,Y]);

end;

//Построение координатной плоскости и спирали

procedure TformMain.PaintBox1Paint(Sender: TObject);

var

x,y,m,i,n: integer;

w,h,p0,p1,p2: integer;

fi,p,a,q,k: real;

begin

w:=PaintBox1.Width;

h:=PaintBox1.Height;

dp:=TrackBar1.Position;

with PaintBox1.Canvas do

begin

Pen.Width:=3;

Pen.Color:=clBlack;

Brush.Color:=clWhite;

Rectangle(0,0,w,h);

//центр координатной оси

centerX:=w div 2;

centerY:=h div 2;

//черчение сетки

if CheckBox1.Checked then

begin

for i:=0 to 36 do

begin

Line(-18, 18-i, 18, 18-i);

Line(18-i, 18, 18-i, -18);

end;

end;

//оцифровка

i:=0;

m:=0;

repeat

x:=xmin+m;

y:=ymin+m;

if (x <> 0) and (x <= xmax) then TextOut(centerX+(xmin*dp)+i+1, centerY, IntToStr(x));

if (y <> 0) and (y <= ymax) then TextOut(centerX+5, centerY-(ymin*dp)-i-5, IntToStr(y));

i:=i+dp;

m:=m+1;

until i > w;

//построение координатной оси

Pen.Color:=clRed;

Line(xmin, 0, xmax, 0, 2); //координатная ось X

Line(0, ymin, 0, ymax, 2); //координатная ось Y

//подписи осей

TextOut(centerX+(xmax*dp)+10,centerY-15,'X');

TextOut(centerX-14,centerY-(ymax*dp)-14,'Y');

//построение спирали

if z=1 then

begin

n:=StrToInt(Edit1.Text);

p0:=StrToInt(Edit2.Text)*dp; //введённое значение полярного радиуса

//умножаем на шаг сетки, для того чтобы

//данный радиус строился в соответствии с

//координатной плоскосью, а не по пикселям

q:=StrToFloat(Edit3.Text);

a:=1;

while a < 360 * n do //расчитываем радиус, увеличивая угол

begin //от 0 до 360 градусов

fi:=a*(pi/180);//расчитываем угол fi

k:=(ln(q))/(2*pi);

p:=p0*exp(k*fi);

p1:=centerX+trunc(p*cos(fi));

p2:=centerY-trunc(p*sin(fi));

PaintBox1.Canvas.Pixels[p1,p2]:=clBlue;

a:=a+0.1; //шаг

end;

end;

end;

end;

//Цифровая маска для q

procedure TformMain.Edit3KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);

var

vrPos, vrLength, vrSelStart: byte;

const

I: byte = 1; //I+1 = количество знаков после запятой (в данном случае - 2 знака)

begin

with Sender as TEdit do

begin

vrLength:= Length(Text); //определяем длину текста

vrPos:= Pos(',', Text); //проверяем наличие запятой

vrSelStart:= SelStart; //определяем положение курсора

end;

case Key of

'0'..'9':

begin

//проверяем положение курсора и количество знаков после запятой

if (vrPos > 0) and (vrLength - vrPos > I) and (vrSelStart >= vrPos) then

Key := #0; //"погасить" клавишу

end;

',', '.':

begin

//если запятая уже есть, если запятую пытаются поставить перед

//числом или никаких цифр в поле ввода еще нет

if (vrPos > 0) or (vrSelStart = 0) or (vrLength = 0) then

Key := #0 //"погасить" клавишу

else

Key:= #44; //всегда заменять точку на запятую

end;

#8: ; //позволить удаление знаков клавишей 'Back Space'

else

Key:= #0; //"погасить" все остальные клавиши

end;

end;

//Цифровая маска для p0

procedure TformMain.Edit2KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);

var

vrP0, vrLength, vrSelStart: byte;

begin

with Sender as TEdit do

begin

vrLength:= Length(Text); //определяем длину текста

vrP0:= pos('',Text); //проверяем наличие символов

vrSelStart:= SelStart; //определяем положение курсора

end;

case Key of

'1'..'6':

begin

//

if (vrP0 > 6) then

Key := #0; //"погасить" клавишу

end;

#8: ; //позволить удаление знаков клавишей 'Back Space'

else

Key := #0; //"погасить" все остальные клавиши

end;

end;

//Цифровая маска для n

procedure TformMain.Edit1KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);

var

vrP0, vrLength, vrSelStart: byte;

begin

with Sender as TEdit do

begin

vrLength:= Length(Text); //определяем длину текста

vrP0:= pos('',Text); //проверяем наличие запятой

vrSelStart:= SelStart; //определяем положение курсора

end;

case Key of

'1'..'9':

begin

//

if (vrP0 > 9) then

Key := #0; //"погасить" клавишу

end;

#8: ; //позволить удаление знаков клавишей 'Back Space'

else

Key := #0; //"погасить" все остальные клавиши

end;

end;

//Показать спираль

procedure TformMain.ImageButton1Click(Sender: TObject);

begin

z:=1;

PaintBox1.Repaint;

end;

//Удалить спираль

procedure TformMain.ImageButton2Click(Sender: TObject);

begin

z:=0;

PaintBox1.Repaint;

end;

//Показать/Скрыть сетку

procedure TformMain.CheckBox1Click(Sender: TObject);

begin

PaintBox1.Repaint;

end;

//Выделение ползунка

procedure TformMain.TrackBar1Change(Sender: TObject);

begin

Trackbar1.SelStart:=Trackbar1.Min;

Trackbar1.SelEnd:=Trackbar1.Position;

PaintBox1.Repaint;

end;

//Вызов консольного приложения

procedure TformMain.N5Click(Sender: TObject);

begin

ShellExecute(formMain.Handle, nil, PChar('LSpir_cons.exe'), nil, nil, SW_ShowNormal);

end;

//'Аналитическое решение'

procedure TformMain.N4Click(Sender: TObject);

begin

formMath_1.ShowModal;

end;

//'О программе'

procedure TformMain.N9Click(Sender: TObject);

begin

formAbout.Show;

end;

//Закрытие программы

procedure TformMain.ImageButton3Click(Sender: TObject);

begin

close;

end;

//Показать справку

procedure TformMain.N2Click(Sender: TObject);

begin

formHelp.Show;

end;

procedure TformMain.CheckBoxPlusClick(Sender: TObject);

begin

if CheckBoxPlus.Checked then

begin

TrackBar1.Max:=50;

TrackBar1.Min:=23;

TrackBar1.Position:=23;

CheckBoxMin.Checked:=False;

end;

end;

procedure TformMain.CheckBoxMinClick(Sender: TObject);

begin

if CheckBoxMin.Checked then

begin

TrackBar1.Max:=23;

TrackBar1.Min:=13;

TrackBar1.Position:=23;

CheckBoxPlus.Checked:=False;

end;

end;

end.

Форма заставки:

unit LSpir_zas;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ExtCtrls, jpeg;

type

TformVignette = class(TForm)

Image1: TImage;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

formVignette: TformVignette;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Форма «О программе»:

unit LSpir_about;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ComCtrls, jpeg, ExtCtrls, StdCtrls;

type

TformAbout = class(TForm)

Image1: TImage;

PageControl1: TPageControl;

TabSheet1: TTabSheet;

TabSheet2: TTabSheet;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

Label5: TLabel;

Label6: TLabel;

Bevel1: TBevel;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

formAbout: TformAbout;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Форма «Аналитическое решение»(1):

unit LSpir_math;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ExtCtrls, ComCtrls, StdCtrls, ButtonComps, OleCtnrs;

type

TformMath_1 = class(TForm)

ImageButton1: TImageButton;

ImageButton3: TImageButton;

OleContainer1: TOleContainer;

OleContainer2: TOleContainer;

procedure ImageButton3Click(Sender: TObject);

procedure ImageButton1Click(Sender: TObject);

procedure FormPaint(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

formMath_1: TformMath_1;

implementation

uses LSpir_math_2;

{$R *.dfm}

procedure TformMath_1.ImageButton3Click(Sender: TObject);

begin

close;

end;

procedure TformMath_1.ImageButton1Click(Sender: TObject);

begin

formMath_1.Hide;

formMath_1.Close;

formMath_2.Show;

end;

procedure TformMath_1.FormPaint(Sender: TObject);

var

x,y: integer;

pic: TGraphic;

begin

pic:=TBitmap.Create;

pic.LoadFromFile('background_h.bmp');

x:=0; y:=0;

while y < Height do

begin

while x < Width do

begin

Canvas.Draw(x,y,pic);

x:=x+pic.Width;

end;

x:=0;

y:=y+pic.Height;

end;

pic.Free;

end;

end.

Форма «Аналитическое решение»(2):

unit LSpir_math_2;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ButtonComps, OleCtnrs, jpeg, ExtCtrls;

type

TformMath_2 = class(TForm)

ImageButton2: TImageButton;

OleContainer1: TOleContainer;

Image1: TImage;

ImageButton1: TImageButton;

procedure ImageButton3Click(Sender: TObject);

procedure ImageButton2Click(Sender: TObject);

procedure FormPaint(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

formMath_2: TformMath_2;

implementation

uses LSpir_math;

{$R *.dfm}

procedure TformMath_2.ImageButton3Click(Sender: TObject);

begin

close;

end;

procedure TformMath_2.ImageButton2Click(Sender: TObject);

begin

formMath_2.Hide;

formMath_2.Close;

formMath_1.Show;

end;

procedure TformMath_2.FormPaint(Sender: TObject);

var

x,y: integer;

pic: TGraphic;

begin

pic:=TBitmap.Create;

pic.LoadFromFile('background_h.bmp');

x:=0; y:=0;

while y < Height do

begin

while x < Width do

begin

Canvas.Draw(x,y,pic);

x:=x+pic.Width;

end;

x:=0;

y:=y+pic.Height;

end;

pic.Free;

end;

end.

Форма довідки:

unit LSpir_help;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ExtCtrls, StdCtrls, ButtonComps;

type

TformHelp = class(TForm)

Image1: TImage;

Image2: TImage;

ImageButton1: TImageButton;

procedure FormPaint(Sender: TObject);

procedure FormShow(Sender: TObject);

procedure ImageButton1Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

formHelp: TformHelp;

implementation

{$R *.dfm}

//Фоновый рисунок

procedure TformHelp.FormPaint(Sender: TObject);

var

x,y: integer;

pic: TGraphic;

begin

pic:=TBitmap.Create;

pic.LoadFromFile('background_h.bmp');

x:=0; y:=0;

while y < Height do

begin

while x < Width do

begin

Canvas.Draw(x,y,pic);

x:=x+pic.Width;

end;

x:=0;

y:=y+pic.Height;

end;

pic.Free;

end;

procedure TformHelp.FormShow(Sender: TObject);

begin

formHelp.Image1.Picture.LoadFromFile('Help_1.bmp');

formHelp.Image2.Picture.LoadFromFile('Help_2.bmp');

end;

procedure TformHelp.ImageButton1Click(Sender: TObject);

begin

formHelp.Close;

end;

end.

Код проекту:

program Project_LSpir;

uses

Forms,

LSpir in 'LSpir.pas' {formMain},

LSpir_zas in 'LSpir_zas.pas' {formVignette},

LSpir_math in 'LSpir_math.pas' {formMath_1},

LSpir_math_2 in 'LSpir_math_2.pas' {formMath_2},

LSpir_about in 'LSpir_about.pas' {formAbout},

LSpir_help in 'LSpir_help.pas' {formHelp};

{$R *.res}

begin

Application.Initialize;

formVignette:=TformVignette.Create(Application);

formVignette.Show;

formVignette.Update;

delay(5000);

Application.CreateForm(TformMain, formMain);

Application.CreateForm(TformMath_1, formMath_1);

Application.CreateForm(TformMath_2, formMath_2);

Application.CreateForm(TformAbout, formAbout);

Application.CreateForm(TformHelp, formHelp);

formVignette.Hide;

formVignette.Free;

Application.Run;

end.

Алгоритми процедур

Блок-схема алгоритму процедури побудови координатної площини та спіралі на ній:

Страницы: 1, 2