Автоматизація технологічних процесів у металург
p align="left">- Періодично два рази на рік необхідно змазувати різьблення на клапанах 1 й 27.Змащення, що рекомендують, ЦИАТИМ-221 ДЕРЖСТАНДАРТ 6267-74, солідол ВУС-1 ДЕРЖСТАНДАРТ 1033-79 - У процесі експлуатації допускається однобічне перевантаження перетворювачів з боку плюсової й мінусової камер тиском у десять разів перевищуючому граничну різницю, але не більше 1 МПа . Якщо через 24 ч послу зняття однобічного перевантаження погрішність перетворювача перевищує допустиму границю, необхідно зробити коректування "нуля". - У процесі експлуатації необхідно періодично перевіряти основні характеристики приладу (основна погрішність, варіації й ін.). Періодичність перевірки за ДСТ 8.513-84. Через 12 місяців роботи блоку БП-20 необхідно провести профілактичний огляд. На час огляду необхідно: - очистити поверхню блока від забрудненості - перевірити настройку блока і, при необхідності, провести регулювання. Через два роки праці перевірити зношення поверхні кулачків, роботу мікровимикачів, настройку блока, після цього при необхідності провести регулювання. Спеціального технічного обслуговування підсилювач ФЦ не потребує. Для забезпечення нормальної роботи рекомендується виконувати у встановлені строки наступні заходи. - кожен день перевіряти правильність дії в складі засобів автоматичного регулювання по показанням контрольно-вимірювальних приладів, які фіксують проходження технологічного процесу - кожен місяць при виключеній напрузі перевіряти надійність зовнішніх електричних з'єднань і очистити поверхню підсилювача від забруднення. 8. Аналіз економічних показників роботи цеха. 8.1. Об'єм виробництва в натуральному виразі 6 тис. тон на добу, об'єм виробництва в грошовому виразі 16200 тис. грн. на добу, вартість модернізації складе 3600 тис. грн. 8.2. Питома норма витрати палива 29кг умовного палива (змішаного газу) на тону 8.3. Планово-заготівельні ціни на сировину, матеріали і паливо: Найменування за один. виміру вартість грн. Природний газ 1000 нм3 402,2 Коксовий газ 1000 нм3 101,2 Доменний газ 1000 нм3 22,6 Кисень технічний 1000 нм3 246,3 Кисень автогенний 1000 нм3 2419,2 Стиснене повітря 1000 нм3 22,9 Азот 1000 нм3 59,5 Вода технічна 1000 нм3 119 Вода питна 1000 нм3 990,8 Пар-тепло 1 Гкал 50,5 Дуття на ДЦ-1 1000 нм3 9,01 Дуття на ДЦ-2 1000 нм3 8 Електроенергія 1000 кВт/г 183,4 8.4. Норми амортизації на засоби автоматизації А=3%. 8.5. Калькуляція собівартості: На виготовлення 1 тони заготовки витрачається: Оплата праці 810 грн. Коксо-доменний газ 48,8 грн. Метал 1841,2 грн. 8.6. Ціна одиниці продукції: 2700 грн. за тону металу. 8.7. При впровадженні САР з більшим класом точності зменшуються витрати метала в угар. Витрати газу складають 0,8 грн. на тону, тобто 4800 грн. на добу. При цьому модернізація окупиться за період 8.8. Економія при модернізації складає біля 0,03%. 8.9. Рентабельність виробництва складає 26%. 8.10. Штат основних робітників і помічників по обслуговуванню та ремонту засобів автоматизації складає 12 осіб: Посада графік роботи Кількість Майстер денна 1 Слюсар КВПіА (6 розряд) змінна 4 Слюсар КВПіА (5 розряд) денна 3 Слюсар КВПіА(6 розряд) денна 4 8.11. Плановий ремонт приладів проводиться раз на тиждень. 8.12. Норми часу на роботи служби автоматизації: Для денного персоналу 5 днів на тиждень по 8 годин; Для змінного персоналу день-ніч/48 год. 8.13. Форми та системи зарплатні, тарифні ставки і розряди робітників: Посада Заробітна плата Майстер 2650 грн. на місяць Слюсар КВПіА (6 розряд) 11,6 грн. за годину Слюсар КВПіА (5 розряд) 9,94 грн. за годину 8.14. Заходи щодо поліпшення якості продукції і їх економічна ефективність: Заміна устаткування з більш високими показниками точності та меншим споживанням електроенергії. 8.15. Техніко-економічна ефективність впровадження автоматизації і аналіз стану автоматизації на об'єкті: Вузькою ділянкою блюмінга була подача нагрітих зливків з колодязів на прийомний рольганг. Була розроблена кільцева зливкоподача, що цілком задовольняє будь-яку продуктивність блюмінга. У теперішній час поширена технологія нагріву зливків з рідкою серединою, що в деяких випадках (особливо при великому обсязі виробництва) виявляється доцільніше і економічніше, ніж нагрів холодного всаду. Цей спосіб має ряд переваг, дозволяє знизити собівартість прокату на 7 - 10%. Також можливе зменшення втрат металу на утворення окислів при пересиджуванні зливків у нагрівальних колодязях за рахунок оптимізації порядку їх завантаженні і вивантажування, а також регламенту нагріву. 9. Техніка безпеки при роботі в цеху. Техніка безпеки при експлуатації засобів автоматизації схеми що проектується 9.1. Загальні положення 1. Слюсар по КВП і А, обслуговуючий електроустановки, повинен знати “Правила безпечної експлуатації електроустаткування користувачів”, “Правила технічної експлуатації електроустаткування”, “Правила устрою електроустаткування”, “Правила безпеки в доменному виробництві”, “Правила безпеки в сталеплавильному виробництві”, “Правила безпеки в прокатному виробництві”, “Правила безпеки при виробництві і споживанні продуктів відокремлення повітря” в об'ємі потреб пред'являємих професією, і привласненої групі по електробезпеці. 2. До самостійної роботи на посаді слюсаря по КВП і А, допускається особа, не молодша 18 років, яка пройшла медичне обстеження і яка немає обмежень роботи по даній професії, яка прослухала первинний інструктаж по охороні праці і пройшла спеціальне навчання (стажування), володіючи безпечними прийомами і навиками праці, яка здала екзамени по охороні праці, а також маюча кваліфіковану групу по електробезпеці не нижче 2. 3. Щорічно слюсар по КВП і А повинен проходити атестацію по охороні праці по видам виконуємих робіт, в комісії, назначеною розпорядженням по підрозділу. 4. Один раз в два роки слюсар по КВП і А має проходити профілактичний медичний огляд. В випадку відхилення від проходження періодичного медичного огляду без поважної причини, по КВП і А відстраняється від своїх посадових забов'язань згідно діючого законодавства. 5. Кожний працівник при виконанні робіт має користатися спецодягом і засобами індивідуального захисту встановленого зразку і відповідного характеру виконуємої роботи. 6. Оперативний персонал зобов'язаний регулярно проводити на своєму участку огляд обладнання. При огляди слідує перевіряти режими роботи обладнання, а також оцінювати стан панелей, щитів та збірок, платність затворної арматури на імпульсних лініях і ін. Періодичність оглядів встановлюється технологічною інструкцією. 7. Одиничний огляд електротехнічного обладнання може проводитися оперативним і оперативно-ремонтним персоналом слюсарів КВП і А з кваліфікованою групою по електробезпеці не нижче 3. 8. В момент огляду електротехнічного обладнання слюсар по КВП і А не має права проводити які-небудь перемикання, знімати плакати, огородження, притулятися до струмоведучих частин, відкривати та закривати вентилі на імпульсних лініях, а також при огляді щитів, панелей, збірок проводити збірку струмоведучих частин. 9. При переміщенні по території комбінату користуватися пішохідними доріжками і тротуарами, перехідними містками і тунелями, притримуючись правої сторони, а де їх немає - по обочині автодороги по лівій стороні, на зустріч рухаючомуся транспорту, згідно затвердженим безпечним маршрутам переміщення. 9.2. Вимоги безпеки перед початком виконання робіт 1.Перед початком роботи необхідно уважно роздивитись своє робоче місце, перевірити справність обладнання, інструмента, освітлення, захисних пристроїв і самостійно ліквідувати порушення. Якщо порушення самостійно ліквідувати неможливо, не починая працювати, проінформувати про це безпосередньо керівника робіт або іншу керівну особу. 2. Не приступати до праці, якщо умови її виконання протирічать умовам справжньої інструкції або іншій нормативній документації по охороні праці. 3. Перед початком роботи необхідно ознайомитися з наступною виконуємою роботою, в випадку незрозумілості виконання порученої роботи або в випадку відсутності необхідних пристроїв і інструментів, звернутися до безпосереднього керівника робіт для отримання пояснень. 4. Якщо запланована робота відноситься до робіт підвищеної небезпеки (згідно цеховому переліку), необхідно отримати від майстра (керівника робіт) забезпечення організаційно-технічних роз'яснень для безпечного її виконання. 9.3. Вимоги безпеки при обслуговуванні первинних перетворювачів 1. Роботи по ремонту, наладці і калібровці засобів вимірювальної техніки і засобів автоматики, встановлених на технологічному обладнанні, виконується після узгодження з технологічним (черговим) персоналом з записом в агрегатний журнал, з виказанням дати початку і закінчення виконання робіт. 2. Відсутність тиску в вимкнених імпульсних лініях, якщо є продув очний пристрій, провіряють з'єднанням імпульсної лінії з атмосферою. Якщо продув очний пристрій на імпульсних лініях не передбачено, відсутність тиску перевіряють від'єднанням імпульсної лінії від датчика. 3 При опробуванні затворної і регулюючої арматури необхідно прийняти міри, запобігаючи постанову під тиск або розрідження участків технологічного обладнання, на яких працюють люди. 4. Підтягувати болти, гайки на арматурі, імпульсних ліній і приладів знаходящихся під тиском - забороняється. 5. На об'єктах зв'язаних з використанням кисню необхідно: - впевнитись в відсутності пропусків кисню на місці виконання робіт, при їх виявленні - роботи не виконують до усунення пропусків; - роботи виконують бригадою не менше двох чоловік з обов'язковою присутністю представника технологічного персоналу; - після закінчення роботи вийти на свіже повітря, обходячи місця, де можлива поява відкритого вогню, провітрити верхній одяг на протязі 15 - 20 хвилин. 6. Заміну первинних перетворювачів температури неоснащених захисними гільзами а також в місцях з обмеженим доступом необхідно виконувати на зупиненому агрегаті. 9.4. Вимоги безпеки при обслуговуванні електрощитових 1. Установку і зняття вторинних приладів і другого допоміжного обладнання установленого на панелях необхідно виконувати при знятій напрузі. 2. Для перевірки відсутності напруги застосовують показники напруги заводського виготовлення. Безпосередньо перед перевіркою відсутності напруги необхідно перевірити правильність роботи показника напруги шляхом його під'єднання до струмоведучих частин схеми, про які завідомо відомо що вони знаходяться під напругою. Якщо показник напруги підлягався механічним ударам, то його використання без повторної перевірки заборонено. 3. Показник напруги, за допомогою якого перевіряють відсутність напруги має бути розрахований на номінальну лінійну напругу пристрою. 4. Перевірку відсутності напруги слід виконувати на всіх зажимах підключає мого обладнання, між фазами на кожній фазі по відношенню до заземлення. 5. На перемикачах і ключах управління всіх відключених агрегатів, за допомогою яких може бути подано напругу до місця роботи, повинні бути вивішені плакати “Не вмикати - працюють люди”. 6. Під'єднання і від'єднання переносних приладів не потребуюче розриву електричних ланцюгів в установках напругою до 400В допускається виконувати під напругою при умові використання дротів з посиленою ізоляцією і спеціальних наконечників с ізольованими рукоятками. 7. Під'єднання і від'єднання переносних приладів потребуюче розриву електричних ланцюгів повинно виконуватись при повному знятті напруги з перевіряємої схеми. 8. Вимірювання мегомметром виконується не менше аніж двома людьми, один з яких повинен мати кваліфікаційну групу по електробезпеці не менше 3. 9. На від'єднаному електродвигуні вимірювання мегомметром дозволяється виконувати одній вивченій особі з кваліфікаційною групою по електробезпеці не менше 3. Кінці живлячого кабелю електродвигуна повинні бути від'єднанні і заморочені між собою. 10. Перевірка ізоляції двигуна і перевірка електросхеми привода повинна виконуватись з знятою напругою і виконанням необхідних технічних засобів. На ключі керування виведеного в ремонт електроприводу повинний бути вивішений плакат “Не вмикати - працюють люди”. 11. Перевірка напряму оберту двигуна повинно виконуватись тільки після попередньої установки запірного або регулюючого органу в проміжне (середнє) положення. 12. Перемикати обмотки двигуна дозволяється тільки при повністю розібраній електросхемі при цьому повинні бути прийняті міри запобігаючи помилковій подачі напрузі на електродвигун. 13. Під'єднання заземлюючих і перемикаючих дротів шляхом скрутки не дозволяється. Воно повинно виконуватись надійним з'єднанням під бовт. 14. Під'єднання і від'єднання переносних приладів потребуючих розриву електричного ланцюга який знаходиться під напругою до 1000В повинно виконуватись при повністю знятій напрузі. 15. При роботі з комбінованими приладами особливу увагу слід приділити величині вимірюваної напруги і правильній установці меж вимірювання на приладі. 9.5. Вимоги безпеки на технологічному обладнанні 1. Роботи на виконавчих механізмах регулюючих органів і електроприводах затворної регулюючої арматури виконуються по заздалегідь узгодженій домовленості з технологічним персоналом. 2. Роботи по заміні і наладці термоперетворювачів розміщених в тяжко доступних місцях і в місцях з температурою повітря робочої зони 40 - 60С виконується не менше ніж двома робітниками. Роботи в місцях з температурою вище 60С забороняються. 3. Виконувати продувку імпульсних ліній при несправній продув очній арматурі і недостатньому освітленні і підходів до неї не допускається. 4. У всіх вибухонебезпечних приміщеннях забороняється використовувати переносні електричні лампи. Дозволяється користуватися тільки акумуляторними ліхтарями вибухобезпечного виготовлення. 5. При замерзанні запірної арматури і імпульсних ліній відігрівати їх дозволяється тільки паром або гарячою водою. Використання для цих цілей відкритого вогню не допускається. 6. Профілактичне обслуговування, ремонт і заміну термоперетворювачів вимірюючи температуру нагрівальних колодязів а також кабельнопровідникової продукції виконувати при повністю знятою тепловим навантаженням, переконавшись в відсутності надмірного тиску в просторі чарунки по показанням приладів, бригадою не менше двох чоловік. 9.6. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 1. У випадку виникнення аварійної ситуації робітник повинен діяти відповідно з програмою ліквідації аварії. 9.7. Вимоги безпеки по закінченню роботи 1. По закінченню роботи на технологічному обладнанні необхідно прибрати своє робоче місце, при цьому сповістити черговому технологічного персоналу про закінчення робіт, виконати запис в оперативному журналі агрегату вказавши характер виконаної роботи і час її закінчення. 2. Після заміни засобів КВП і А а також після вводу в експлуатацію раніш непрацюючих СВТ і СА необхідно зробити запис про ввід і експлуатацію системи в журналі чергового персоналу слюсарів КВП і А, з вказівкою часу вводу системи в експлуатацію. 9.8. Класифікація приміщень цеху з вибухонебезпечності Група 1, де короткочасне перебування людей без газозахисної апаратури смертельно небезпечно. Група 2, де зміст токсичних чи газів пар у повітрі перевищує ПДК і тривале перебування людей без газозахисної апаратури смертельно небезпечно. Група 3, де можливо поява токсичних газів і пар у кількостях більше ПДК. Група 4, де маються чи можливі виділення природного, побіжного і зрідженого газів. 9.9. Індивідуальні засоби захисту Костюм Х-Б 12 міс. Каска захисна до зносу Куртка зимова типу Б 36 міс. Рукавиці брезентові 2 міс. Респіратор ШБ-1, пелюсток-200 до зносу Вушні вкладиші шумозахисні А 22 на 1 міс. Підшоломник теплий 12 міс. Засоби захисту повинні бути справні і підходити по розміру. У приміщеннях з енергообладнанням, із закритими і відкритими розподільними пристроями, у каналах, камерах, колодязях на будівельній площадці видається захисна каска. У тих випадках, коли необхідні засоби індивідуального захисту (окуляри, респіратори) не зазначені в нормах видачі засобів індивідуального захисту, вони повинні бути видані, як чергові. Доводити начальство до відома про необхідність прання, ремонту і знезаражування. 9.10. Робота на установках під струмом - затвердження переліку робіт; - оформлення роботи нарядом-допуском, чи розпорядженням переліком робіт, виконуваних у порядку поточної експлуатації; - підготовка робочих місць; - допуск до роботи; - нагляд під час роботи; - оформлення перерви в роботі, перекладів на інше робоче місце, закінчення роботи. 9.11. Заходи з надання першої допомоги при нещасних випадках Кровотечу можна швидко зупинити шляхом згинання кінцівки в суглобах. Кровотечу з артерії найкраще зупинити накладенням пов'язки, що давить, на оброблювану рану поверх стерильної чи чистої серветки (бинта). До джгута чи пов'язці необхідно покласти записку з указівкою часів їхнього накладення. При кровотечі з носа потерпілого варто укласти чи посадити, злегка відкинувши голову назад, укласти на перенісся та ніс холодну примочку. При кровотечі з рота (кривавій блювоті) потерпілого варто укласти на носилки і негайно доставити в найближчий медпункт підприємства. При венозній кровотечі необхідно пам'ятати, що в ушкоджену рану може потрапити повітря, пухирці якого в потоці крові можуть привести до закупорки судин і моментальної смерті. Місце навколо рані необхідно обробити йодом, зеленкою, спиртом, одеколоном. При опіку необхідно звільнити обпалене місце від одягу, знявши її чи розрізавши; потім покласти на нього холодний компрес. Поверхню прикрити бинтом чи марлею. При неглибоких опіках бинт чи марлю змочити спиртом чи розчином марганцевого калію. При опіках очей електричною дугою необхідно прикласти до очей холодні примочки розчину борної кислоти чи міцного чаю. При опіках кислотами уражене місце промити під струменем води 10-15 хвилин, обробити 5- процентним розчином марганцевокислого калію чи 10% розчином питної води. При отруєнні газом винести потерпілого з загазованої зони. У першу чергу виносити тих, хто виявив ознаки життя, а потім тих, хто зберіг серцеву діяльність. Узимку перенести в тепле, але провітрюване приміщення, улітку - у прохолодне місце в тіні. Розстебнути комір, пояс, ужити заходів до зігрівання тіла, зняти респіратор і дати нюхати нашатирний спирт. Дати дихати киснем з кисневої подушки. Якщо потерпілий не здатний вдихати, необхідно підготувати його до штучного дихання. Під верхній плечовий пояс підкласти валик, закинути голову, звільнити порожнину від бруду і слизу, крові, протезів; увести роторозширювач, якщо зуби стиснуті, витягти язика. З появою блювотних рухів повернути голову і нахилити плечі, очистити рот. При переломах: Черепа - необхідно прикласти до голови холодний компрес. Хребта - необхідно, не піднімаючи потерпілого, обережно підсунути під нього дошку чи повернути його на живіт, прибинтувати до дошки чи листу фанери. Ноги - зміцнити ногу з зовнішньої сторони шиною (фанерою, дошкою) так, щоб один кінець доходив до пахви, а інший до п'яти. Внутрішню шину зміцнити від паху до п'яти. Кистей рук - накласти шини, прибинтувати до тулуба. Ключиці - покласти в пахвову западину шматок матерії і руку під кутом 90? підв'язати до шиї і прибинтувати до тулуба. До місця ушкодження прикласти холодний компрес. Ребер - туго забинтувати груди і стягти їх рушником (шматком тканини) на виході. При переломі і вивиху кисті і пальців рук необхідно в долоню вкласти грудку вати чи бинта, так щоб пальці були небагато зігнуті, покласти широку шину так, щоб вона починалася від середини передпліччя і закінчувалася в кінця пальців. При поразці електричним струмом необхідно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму. Відключити електроустановку за допомогою вимикача, рубильника, запобіжника, коротким замиканням. Постраждалого потрібно укласти, розстебнути одяг, створити приплив свіжого повітря, піднести до носа змочений нашатирним спиртом тампон, забезпечити спокій. При відсутності подиху робити штучне дихання і непрямий масаж серця до прибуття лікаря. Правила штучного дихання та непрямого масажу серця. Покласти серветку на рот. Устати на коліна праворуч. Лівою рукою підтримувати голову в закинутому положенні. Праву руку покласти на підщелепну область і голову відхиляти назад і донизу. Робити глибокий вдих, охоплювати ротом ніс потерпілого, пригорнути губи до щік потерпілого і робити глибокий видих. Стежити за рухом грудної клітки. Перші 10 вдмухувань швидко, потім повільно 12-14 вдмухувань у хвилину. Однією рукою стежити за рухом грудної клітки. Натискати пальцями на стінку живота в підложечній області, щоб перешкоджати розтягуванню шлунка. Якщо ніс закладений - через рот, ніс затиснувши пальцями. Непрямий масаж серця виробляється в будь-яких умовах. Покласти на спину, розстебнути пояс і комір. Ритмічно надавлювати на нижню частину грудей перехрещеними кистями (усередину на 3-4 см). Натиснення виробляється у виді поштовхів, 50-60 разів у хвилину. Під час видиху на грудину варто натискати 3-4 рази, роблячи паузу під час наступного вдиху. При непритомному стані необхідно укласти постраждалого так, щоб голова була опущена, а ноги підняті, дати випити холодної води і піднести до носа тампон, змочений нашатирним спиртом. При тепловому чи сонячному ударі необхідно вивести потерпілого на свіже повітря чи повести в тінь, змочити голову холодною водою. 10. Заходи з охорони навколишнього середовища 10.1 Вступ Забруднення повітряного й водного басейнів приводить до підвищення концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі й водах. Нагромадження цих речовин може вплинути на рослинний і тваринний мир, на здоров'я людей і привести до порушення нормальних життєвих умов. Забруднене повітря викликає утруднення подиху і є причиною гострих респіраторних захворювань. При запиленості повітря різко знижується рівень ультрафіолетової радіації, що також негативно позначається на здоров'я людей. Неочищені стічні води, що скидають у водойми, змінюють структуру їх і хімічний склад води, приводять до загибелі тваринних і рослинних організмів. При цьому виникають порушення в природній рівновазі, зростає засоленість і підкисленість вод, а також ґрунтів. Тому для виключення збитку, заподіюваного здоров'ю людей, фауні й флорі, збитку від передчасного руйнування в результаті корозії споруджень розроблений перелік заходів щодо захисту повітряного й водного басейнів. Для усунення впливу шкідливих речовин на персонал, населення й навколишнє середовище передбачені заходи щодо локалізації неорганізованих газових викидів, а також очищенню газів, що відходять, від оксиду вуглецю, сірчистого ангідриду, оксиду азоту, пилу й інших компонентів. Очищення технологічних викидів ставиться до проблем основного виробництва, тому всі об'єкти вловлювання й очищення промислових газів проектують одночасно з об'єктами основного виробництва. 10.2. Очищення газів При киснево-конвертерному процесі утвориться 60-80 м3 запилених газів на 1 т сталі. Сполука й кількість газів змінюються по ходу продувки. Основній складовій є окис вуглецю (50-90 %). Крім того, у газах утримується 10-40 % S2, до 3 % N2 і до 5 % HSО2. Температура газів на виході з горловини коливається в межах 1400-1800 ?С. Відвід і очищення газів виконують у наступній послідовності: відсмоктування газу, охолодження, очищення від пилу, евакуація в атмосферу або в газгольдер. Установка для видалення й очищення газів складається з каміна, казана-утилізатора, газоочистки, димососа й димаря. Казани-утилізатори часто взагалі не встановлюють. Питання про використання тепла газів, що відходять, для одержання пари вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням потреби в парі й економічних факторах. Для забезпечення безпеки роботи й використанні не тільки фізичного, але й хімічного тепла газів застосовують допалювання окису вуглецю в каміні. Допалювання здійснюється шляхом підсмоктування атмосферного повітря через зазор між горловиною конвертера й каміном. Кількість підсмоктаного повітря залежить від величини зазору й розрідження в каміні. Для охолодження газів і запобігання можливості вибуху підсмоктують повітря з більшим коефіцієнтом надлишку й , крім того, для поліпшення перемішування повітря з газами в камін подають через сопла гострого дуття повітря від вентилятора. У результаті кількість газів, що відходять, збільшується більш ніж у п'ять раз. що здорожує вартість газоочисних споруджень і підвищує експлуатаційні витрати. Щоб уникнути цього, застосовують очищення конвертерних газів без допалювання окису вуглецю. При цьому в кілька разів зменшується кількість газів, що відходять, у зв'язку із чим зменшується капітальні витрати й витрати на експлуатацію. Для забезпечення газів найбільше поширення одержали мокра й суха газоочистки. У мокрій або гідромеханічної газоочистці гази пропускаються через скрубер для грубого очищення й потім проходять тонке очищення в трубах Вентури. У минаючий через трубу з більшої з більшою швидкістю потік газів сприскують розпилену форсункою воду. У турбулентному потоці газу частки пилу добре змочуються водою, укрупнюються й надалі віддаляються з водою. Очищені гази проходять через вологовідділювач - сепаратор, димопроводи й димососами викидаються через димар в атмосферу. Сухе очищення здійснюється в електростатичні або тканинних фільтрах. В електрофільтрах газ очищають за принципом електростатичного осадження, пил видаляють із осадкових пластин струшуванням і збирають у бункер. Температуру газів звичайно підтримують у межах 150-180 °С. Гази попередньо повинні бути зволожені. Мокра й суха з електрофільтрами газоочистка одержала велике поширення. Перевагами мокрої газоочистки є невеликі розміри, низька вартість і надійність у роботі, недоліками - високі експлуатаційні витрати, необхідність пристрою додаткових споруджень для очищення води від шламу й підготовки останнього для використання. При сухій газоочистці з електрофільтрами експлуатаційні витрати менше, і пил виходить у сухому виді, що полегшує її використання. До недоліків установок цього типу варто віднести більші розміри, високий і низький ступінь надійності. Менше поширення одержали тканинні фільтри, що представляють собою рукава (мішки) із синтетичної тканини, через які пропускають газ. Пил видаляють струшуванням або продувкою рукавів. Температура вхідних газів у цьому випадку не повинна перевищувати 150 ?С. Для охолодження газів до такої температури застосовують баштові регенератори типу доменних повітронагрівачів, насадка яких нагрівається під час продувок і прохолоджується в перервах холодним повітрям. Тканинні фільтри забезпечують дуже високий ступінь очищення газів - до 10 мг/м3 , що в десять разів нижче санітарної норми. Вибір типу газоочистки звичайно здійснюється з урахуванням конкретних умов цеху. Цех Блюмінг-2 у відмінності від аглодоменних і сталерозливних процесів у меншій мері впливає на забруднення навколишнього середовища особливо після впровадження технології переробки стали з підвищеною тепломісткістю, що дало можливість зменшити витрату коксодоменного газу а отже й викид його продуктів горіння в атмосферу. Технологічний процес нагрівання злитків у нагрівальних колодязях відбувається з виділенням в атмосферу продуктів горіння коксового, доменного й рідко природного газу, для підтримки калорійності. У цеху Блюмінг-2 розігрів нагрівальних колодязів після їхніх ремонтів виробляється за певною технологією що дозволяє нагріти колодязь якнайшвидше й з більшою ефективністю витрачуваним газом. У цеху Блюмінг-2 регулярно виробляється на нагрівальних колодязях настроювання осередків для більше повного згоряння газу фахівцями ТТЛ, що істотно зменшує викиди незгорілого газу в навколишнє середовище. Вся відпрацьована вода, що використається на охолодження привалкової арматури, валків і інших елементів конструкції які піддаються надмірному перегріву, проходить очищення на очисних спорудженнях і повторно застосовується у виробничому процесі. Вода, використовувана на металургійних заводах, повинна очищатися від суспензій, розчинених солей і так називаного теплового забруднення для того, щоб її можна було багаторазово використати й не спускати у водойми. Для зменшення витрати води водяне охолодження заміняють випарним. Якщо застосовувати не технічно, а хімічно очищену воду, то можна, не боячись випадання осаду (накипу), нагрівати її до 100?С і вище. При цьому від охолоджуваного елемента приділяється не тільки тепло, затрачуване на нагрівання води до кипіння, але й схована теплота паротворення. Це дозволяє скоротити витрату води в 30 разів. 10.3. Реорганізація природоохоронної служби комбінату Сьогодні питання охорони навколишнього середовища є одним з життєво важливих для м. Кривого Рогу. В останні роки будівництво природоохоронних об'єктів, освоєння екологічно чистих технологій і установка нового обладнання, що відповідає сучасним вимогам, рішення інших питань екології на промислових підприємствах України практично повністю лежать на плечах самих підприємств. На комбінаті уведені в практику роботи з ремонту й реконструкції пилогазоводоочисних установок під час капітальних ремонтів технологічних агрегатів. Актуальне питання про створення спеціального полігона для поділу, складування різнорідних промислових відходів виробництва. Порядок обігу з відходами, які утворяться в результаті виплавки стали на комбінаті виробляється відповідно до Державних стандартних правил і норм СанПИн 2.2. 7.029-99 і п. 44, п. 53, п. 60 «Інвентаризація відходів ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Неочищені стічні води, що скидають у водойми, змінюють структуру їх і хімічний склад води, приводять до загибелі тваринних і рослинних організмів. При цьому виникають порушення в природній рівновазі, зростає засоленість і підкисленість вод, а також ґрунтів. Тому для виключення збитку, заподіюваного здоров'ю людей, фауні й флорі, збитку від передчасного руйнування в результаті корозії споруджень розроблений перелік заходів щодо захисту повітряного й водного басейнів. Для усунення впливу шкідливих речовин на персонал, населення й навколишнє середовище передбачені заходи щодо локалізації неорганізованих газових викидів, а також очищенню газів, що відходять, від оксиду вуглецю, сірчистого ангідриду, оксиду азоту, пилу й інших компонентів. Очищення технологічних викидів ставиться до проблем основного виробництва, тому всі об'єкти вловлювання й очищення промислових газів проектують одночасно з об'єктами основного виробництва. Виконання всіх технологічних операцій необхідно робити з дотриманням вимог Законів України «Про охорону навколишнього середовища», «Охороні атмосферного повітря», «Про відходи», «Водного кодексу» України, міжнародних стандартів серії ИСО 1400. 11. Критичний аналіз організації виробництва і пропозиції по її поліпшенню Проектовані системи регулювання повинні забезпечувати: найбільш повне й економічне спалювання палива - завдяки підтримці оптимального співвідношення газ-повітря в нагрівальному колодязі; заданий режим горіння в колодязі - завдяки підтримці оптимального розрідження в НК; Технологічною частиною проекту передбачається: визначення переліку технологічних параметрів, контроль яких необхідний для рішення поставлених завдань; визначення переліку регульованих параметрів і вимог до регулюючих арматур; визначення місць відбору відповідних параметрів; визначення переліку засобів автоматизації, які необхідно модернізувати; розрахунок економічної доцільності модернізації. Висновок В результаті впровадження нових систем автоматизації ми виявили велику економічну ефективність, яка полягає в економії палива і зменшенні втрат металу в угар, що підтверджує необхідність проведення модернізації.
Страницы: 1, 2
|