Диплом: Розробка бізнес-плану МПП СОФ

товару, а також придбанням продуктів харчування для ресторану і кафе в

місцевих виробників сільгосппродукції. Такий підхід забезпечить ріст

рівня прибутковості за рахунок збільшення обсягів продаж і високої

оборотності засобів.

З метою притягнення нових споживачів буде організована відповідна реклама для

населення за допомогою місцевих радіо і телебачення, рекламних оголошень у

періодичних друкарських виданнях, постійного телефонного зв'язку (відповідей

на питання), прайс-листів, створення зовнішньої реклами. Реклама послуг

Торгового центру буде на власному автотранспорті, рекламних щитах

розташованих у селищі та на автомагістралі. Фірмовий знак і реклама

підприємства будуть використані на упаковуванні реалізованих товарів.

4.4.5. Керівництво проектом

Керівництво проектом буде здійснювати персонал на чолі з власником

(директором) МПП "СОФ", що має вищу торгову освіту і 15- літній досвід роботи

в сфері торгівлі.

У складі персоналу ввійдуть менеджер по організації суспільного харчування,

спеціаліст - маркетолог, а також фінансовий директор.

4.5. ФІНАНСУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТУ

4.5.1 Вартість проекту

Виходячи з попередніх оцінних розрахунків загальна вартість проекту створення

Торгового комплексу в Харківському районі міста Києва (мкр. Пирогово) на базі

існуючого будинку, у якому розміщений магазин і кафе, складає 4,4 млн. грн.

, тривалість періоду реалізації проекту - 10 місяців (орієнтовно

березень - грудень 1999 року). Основними джерелами фінансування стануть:

• власні засоби МПП "СОФ" -400 000 гривень

• кредитні засоби - 4000 000 гривень

4.5.2. Основні етапи впровадження проекту

Розробка проекту по створенню Торгового комплексу передбачає що протягом 1998

року існуючий будинок магазина був цілком реконструйований, проведені

ремонтні роботи в помешканнях даного будинку. У даному будинку розміщений

магазин по реалізації продовольчих товарів і кафе на 44 посадкових місця. У

помешканні магазину і кафе завезене і встановлене торгове устаткування

імпортного виробництва. Починаючи з 1999 року магазин і кафе функціонують,

додаткових засобів для поліпшення їхньої діяльності в процесі реалізації

проекту не потрібно.

Процес реалізації проекту включає такі етапи робіт:

• розробка і затвердження технічного проекту;

• виконання будівельно-монтажних робіт;

• придбання й установка устаткування;

• вирішення організаційних питань діяльності Торгового комплексу,

Утримання, витрати і терміни виконання основних етапів реалізації проекту по

функціонуванню Торгового комплексу подані в таблиці:

Таблиця. 4.1. Характеристика інвестицій.

Роботи з більшості етапів будуть здійснюватися паралельно, що забезпечить

скорочення термінів реалізації проекту.

Таблиця 4.2.Розподіл витрат по тимчасових інтервалах. (тыс. Гривень)

4.5.3. План фінансування проекту

Дійсний проект створення Торгового комплексу передбачає такі умови фінансування:

• за рахунок власних коштів МПП "СОФ" - 400 000 гривень

• за рахунок кредитних засобів -4000 000 гривень

Виходячи з розрозділу витрат на реалізацію проекту найбільше оптимальним

варіантом притягнення кредитних засобів по термінах є надання кредиту МПП

"СОФ" одним платежем наприкінці першого кварталу 1999 року.

Фінансування витрат на проведення робіт із розробки і твердження технічного

проекту по створенню Торгового комплексу на базі існуючого магазина буде

здійснюватися МПП "СОФ" у першому кварталі 1999 року в сумі 200,0 тис.

гривень.

Гадані умови надання кредиту такі:

• одержання кредиту -I квартал

1999 року

• остаточний термін розрахунку по кредиті -1 півріччя 2007 року

• початок погашення % за кредит - П півріччя 1999 року

• початок погашення суми кредиту -1 півріччя 2002 року

• період і розмір перерахувань заборгованості - щорічно рівними частинами два

рази на рік

• відсоток по кредиту - 10 %

Сума кредиту в розмірі 4 000 000 гривень що залучається МПП " СОФ", буде

використана цілеспрямовано на реалізацію проекту по створенню

високоефективного торгового підприємства - Торгового комплексу, на базі

наявних площ магазина по вул. Червонопрапорній, 169 і за рахунок

запровадження в експлуатацію в 1999 році ресторану, оптової бази з

виставковим павільйоном, стоянки для вантажних автомобілів із міні-кемпінгом

і СТО, цеху по розфасуванню сипучих продовольчих товарів.

5. ФІНАНСОВИЙ ПЛАН ПРОЕКТУ

Основними напрямками діяльності утворюваного підприємства стануть:

· роздрібна торгівля: на базі чинного продовольчого магазина (з

урахуванням нарощування обсягів продаж) ;

· оптова торгівля: на базі створення оптової бази продовольчих

і супутних промислових товарів;

· організація діяльності розважальних закладів: на базі чинного

кафе і створення ресторану (у процесі будівництва) та ігрового залу;

· обслуговування транзитного транспорту: на базі утворюваної

стоянки з мини-кепингом і станцією технічного обслуговування;

· інші послуги : за рахунок використання окремих елементів

матеріально-технічної бази підприємства, зокрема: організації транспортних

перевезень, відповідального збереження товарів, інше.

При розробці перспективного плану діяльності Торгового комплексу в якості

вихідних даних використані такі дані:

• планові потужності всіх підрозділів Комплексу і терміни введення їх у дію

(показники торгових і складських площ комплексу, відвідування комплексу,

інше);

• сформований у районі розташування Комплексу контингент споживачів послуг і

прогнозний рівень попиту на них;

• фінансово-економічні показники, досягнуті підприємством "СОФ" у процесі

поточної діяльності;

• статистичні дані по організації діяльності підприємств профілю подібного

МПП "СОФ";

• рівень прямих і непрямих витрат, необхідних для функціонування комплексу;

• законодавча база в України.

Приймаючи до уваги, що початковий період діяльності Комплексу буде пов'язаний

із значними проблемами, пов'язаними з процесом розгортання діяльності,

організацією відповідного маркетингового супроводу, формуванням власного

споживача послуг і т.п., стабілізація діяльності Комплексу реально очікується

наприкінці 2000 року. Починаючи з 2001 року обсяги наданих послуг і

товарообіг будут носити достатньо постійний характер, а їхній річний приріст

буде знаходиться в межах 3-8%.

Виходячи з проведеного комплексу маркетингових досліджень і приймаючи в уваги

весь комплекс відзначених вище чинників в укрупненому виді динаміка валових

прибутків на найближчі п'ять років у розтині окремих видів діяльності

виглядає в такий спосіб:

Таблиця 5.1.Валові прибутки на 1999-2003 р.р.

Більш детальний розрахунок прибутків поданий у такому розділі "Прогнозовані

прибутки і збитки " (період 8,5 років визначений виходячи з терміна

завершення погашення кредиту).

Розрахунки прогнозних фінансових показників функціонування Торгового

комплексу в період із 1999 року по 2007 рік (1-е півріччя) здійснено виходячи

з таких припущень:

- суворе дотримання графіка фінансування будівельно-монтажних робіт,

передбачених проектом;

- упровадження всього запланованого комплексу заходів для розвитку Торгового

комплексу;

- ефективне проведення рекламної кампанії з метою притягнення максимальної

кількості споживачів послуг комплексу.

Фінансовий план діяльності Торгового комплексу поданий у виді трьох його

основних складових: Балансового звіту, Звіту про прибутки, Звіту про потік

готівки, що є невід'ємною частиною дійсного інвестиційного проекту .

6.РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ СТВОРЕННЯ МЧП “СОФ”

Оцінка ефективності інвестиційного проету є вирішальним етапом процесу

прийняття інвестиційних рішень,і від її результатів залежить прийняття даних

проектів до реалізації або їх відхилення.Також важливість аналізу доцільності

здійснення проекту обумовлена тим,що в умовах хронічної нестачі фінансових

ресурсів як макр-,так і на мікроекономічному рівні,інвестиції, як

правило,фінансуються за рахунок позикових коштів.

Серед останніх головну роль відіграють ркедити банків та міжнародних

фінансових організацій, які ставлять жорсткі вимоги до ефективності

використання наданих ресурсів. Тому логічно постае питання щодо методики

здійснення такої оцінки.

В ринкових умовах існуе об’єктивна потреба у задіянні світового досвіду

оцінки ефективності інвестицій, а саме, сучасних зарубіжних методик,

теоретичною основою яких є концепція грошових потоків.Під потоком реальних

грошей,по суті,розуміеться,або надходження грошових коштів (притоки реальних

грошей),або платежі (відсотки реальних грошей).При цьому враховуеться той

фактор,що сума грошей,яка є в наявності на даний момент, має більшу

цінність,ніж та сама сума в майбутньому.

Вплив фактору часу на ціну грошей усуваеться шляхом дисконтування грошових

потоків,тобто приведення іх до теперішньої вартості за допомогою процентної

ставки,яка характеризуе відносну заміну ціни грошей за певний період. Якщо

розрахунок провадиться в національній валюті України,то доцільно приймати

дану ставку на рівні ставки рефінансування Національного банку України.

Формула дисконтування має такий вигляд:

ГП(0)=ГП(t)/(1+р)

де ГП(t)-номінальна вартість майбутнього потоку реальних грошей у році t

ГП(0)-теперішня вартість даного проекту

р-процентна ставка порівняння поділена на 100(норма дисконту,яка характеризуе

мінімально припустимий рівень прибутковості інвестицій).

При аналізі ефективності інвестиційних проектів основне значення мають:

· потік інвестованих грошових коштів;

· потік грошових коштів,який виникае в результаті реалізаціі проекту(чистий

грошовий потік).

Потік інвестованих грошових коштів (Кзаг або Кнов) завжди у фінансових

розрахунках приймаеться від’ємним.До його складу входитьяк власний, так і

позиковий капітал,який вкладаеться в проект.

Чистий (генерований) грошовий потік включае прибуток,який залишаеться у

розпорядженні підприемства після оподаткування,тобто чистий прибуток і

амортизаційні відрахування.

ЧГП=П*(1-Н)+А

де ЧГП-чистий грошовий потік;

П-балансовий прибуток у випадку нового будівництва та додатковий прибуток

у разі впровадження заходу на діючому підприкмстві;

Н-ставка податку на прибуток,поділена на 100;

А-амортизаційні відрахування на обладнання,яке вводиться у експлуатацію

(в даному разі амортизація виступае якумовно-грошовий потік).

6.1.МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

Методи оцінки ефективності інвестицій традиційно розподіляються на дві групи:

·прості методи (метод простого періоду окупності,метод простої норми

прибутку,метод середньої фондовіддачі);

·методи дисконтування (метод чистої теперішньої вартості,метод індексу

доходності,метод внутрішньої норми рентабельності,метод періоду окупності

дисконтний).

6.1.1.Прості методи

Період окупності визначаеться як проміжок часу,який потрібний для

повернення початкових інвестиційних витрат шляхом накопичення чистих потоків

реальних грошей,генерованих проектом.Окупність,як правило,трактуеться як точка

беззбитковості,після якої накопичені чисті потокиреальних грошей стають

позитивними.Тобто у всіх наступних періодах відбуваеться одержання додаткового

доходу.Короткий період окупності у більшості випадків відповідае високим чистим

потокам реальних грошей.

Розрахувати цей показник можна за формулою:

ППІ=ПІ/ЧГПсер*100

де ППІ-період повернення інвестицій;

ЧГПсер-середньорічний чистий грошовий потік за весь період економічного життя

проекту;

ПІ(Кзаг,Кдод)-початкові інвестиції.

Метод простої норми прибутку

Проста норма прибутку являе собою коефіціент річного чистого прибутку на

задіяний в інвестиційному проекті капітал.Показуе,яка частина інвестиційних

витрат відшкодовуеться на протязі одного року,в якому досягнутий запланований

обсягвиробництва та повністю освоені виробничі потужності.Для оцінки

ефективності інвестицій застосовуються дві норми прибутку:на повні інвестиції

та на власний капітал.

Норма прибутку на використовуемий капітал:

НП=ЧП/ПІповн*100

де НП-норма прибутку;

ЧП-чистий прибуток;

ПІповн-повні інвестиції.

Норма прибутку на акціонерний капітал:

НП=ЧП/АК(ВК)*100

де АК-акціонерний капітал;

ВК-власний капітал;

Власний капітал відрізняеться від акціонерного на суму нерозподіленого

прибутку (резерв, накопичений підприемством) і відповідає підсумку першого

розділу пасиву балансу.

Умови застосування простих методів оцінки ефективності інвестицій

Прості методи оцінки ефективності інвестиційних проектів можуть бути

використані при встановленні черговості впровадження різних заходів

інноваційного плану (першими впроваджуються заходи з меншим періодом

окупності витрат і більш високою нормою прибутку), а також для інвестиційного

аналізу заходів з незначними початковими інвестиціями, які окупаються на

протязі року.

На підставі простих методів оцінки ефективності не можна визначити повною

мірою доцільність впровадження заходів, оскільки вони не враховують зміну

цінності грошей (як для інвестицій, так і для доходів) в часі в наслідок

інфляції, зміни процентних ставок по позикових коштах і ін.Крім того,вони не

можуть слугувати мірою прибутковості проекту, оскільки не враховують грошові

потоки,які одержуються після досягнення окупності.

Ефективність великих інвестиційних проектів (реконструкції,технічного

переобладнання,будівництво нових об’єктів,механізація іавтоматизація

виробництва і т.п.)визначаеться за допомогою методів дисконтування.

6.1.2.Методи дисконтування

Чиста теперішня вартість проекту визначаеться як величина, одержана

шляхом дисконтування (при заздалегіть обдуманій нормі дисконту для кожного

року) різниці між всіма річними відсотками та притоками реальних грошей,

накопичуваних на протязі життя проекту.(Строк економічного життя проекту-це

період,протягом якого інвестиційний проект генеруе приток грошових коштів.Як

правило, він дорівнюе нормативному строку служби обладнання, яке придбане за

рахунок інвестованих фінансових ресурсів, або є коротшим за нього).

Вказані різниці приводяться до теперішньої вартості на момент початку

здійснення проекту.Чисті дисконтовані грошові потоки за всі роки

додаються,щоб одержати чисту теперішню вартість(ЧТВ):

t=j

ЧТВ=å ЧГП(t) /(1+р)

t=0

де ЧТВ-чиста теперішня вартість;

ЧГП(t)-річний чистий потік реальних грошей по проекту в роки t=0,1,2,.....j).

Чиста теперішня вартість відрізняеться від теперішньої вартості на величину

інвестиційних витрат:

ТВ=ЧТВ+ПІ

де ПІ-початкові інвестиції;

ТВ-теперішня вартість грошових потоків, які генеруються проектом.

Вибір норми дисконту (р)обумовлений тривалістю життєвого циклу проекту,рівнем

інфляції,рівнем господарського ризику,імовірністю зміни процентних ставок за

використання позикових коштів.

Якщо розрахована чиста теперішня вартість на кінець життєвогоциклу проекту

має додатнє значення,то прибутковість інвестицій вище норми дисконту

(мінімального рівня прибутковості,при якому інвестування є доцільним).При

ЧТВ=0,прибутковість знаходиться на мінімально припустимому рівні. А якщо

значення ЧТВ є від’ємним, від реалізації даного проекту взагалі треба

відмовитися.

6.1.3.Метод індексу доходності (прибутковості)

Індекс доходності являе собою співвідношення між ЧТВ та сумою

інвестиційних витрат:

ІД=ЧТВ/ПІ

де ІД-індекс доходності;

Якщо інвестиції здійснюються в декілька прийомів, розділених у часі,необхідно

також провести інвестиційні витрати до теперішньої вартості:

ІД=ЧТВ/ЧВІ

де ТВІ-теперішня вартість інвестицій.

Індекс доходності можна розглядати як дисконтовану норму прибутку.В

економічній літературі метод індексу доходності також має назву метод

коєфіціенту ЧТВ.

Інвестиційний проект може бути рекомендований до впровадження, якщо ІД>0. В

разі наявності альтернативних проектів перевага віддаеться проекту з найбільшим

індексом доходності.

В економічній літературі також зустрічаеться трактування індексу доходності

як співвідношення теперішньої вартості накопичуваного грошового потоку та

початкових інвестицій (або їх теперішньої вартості). В цьому випадку значення

даного показника має бути більшим одиниці,тобто теперішня вартість майбутніх

грошових потоків має перевищувати початкові інвестиції.

6.1.4.Метод внутрішньої норми рентабельності

Внутрішня норма рентабельності-це міра прибутковості проекту, а за

визначення, це норма дисконту, при якій дисконтована вартість притоків реальних

грошей дорівню. Дисконтованій вартості іх відсотків (дисконтована вартість

надходжень наростаючим підсумком по проекту дорівнюе дисконтованим

інвестиційним витратам), тобто ЧТВ=0.

Математично це означае,що у формулі розрахунку чистої теперішньої вартості

має бути знайдена норма дисконту, яка відповідае ефективності даного проекту

(захаду):

t=j

t=0

де ВНП-внутрішня норма рентабельності.

Якщо ВНП більше норми дисконту, яка використовувалась при розрахунках ЧТВ, то

реалізація проекту є доцільною.

Розрахувати внутрішню норму рентабельності можна такими методами:

1.Інтеративним (метод спроб та помилок);

2.За допомогою вбудованої функції комп’ютерних програм (MS Excel);

3.Графічним;

За допомогою таблиці процентного фактору теперішньої вартості анюїтету*(для

проектів з сталими грошовими потоками на протязі всього періоду економічного

життя).

Інтеративний метод є найбільш трудомістким, але і найбільш

достовірним.Процедура розрахунку внутрішньої норми рентабельності складаеться з

ряду етапів:

· необхідно визначити ЧТВ проекту при певній заздалегіть обраній нормі дисконту;

·порівняти одержане значення з нулем;

·якщо ЧТВ>0,повторити її розрахунок з використанням більшої норми дисконту;

·якщо ЧТВ<0,повторити її розрахунок з використанням меншої норми дисконту.

Дану процедуру потрібно повторити доти, доки не будуть одержані позитивне і

негативне значення ЧТВ, які є достатньо близкими до нуля.Далі слід формулу

лінійної інтерполчції:

ВНП=р1+(р2-р1)*(ЧТВ1)/(ЧТВ1)+(ЧТВ2)

де ЧТВ1,ЧТВ2-значення чистої теперішньої вартості проекту, які є,

відповідно, незначно більшими і незначно меншими нуля;

р1,р2-норми дисконту, які використалися, відповідно,для розрахунку ЧТВ1 та ЧТВ2.

Одержане значення внутрішньої норми рентабельності є практично

достовірним.Але при цьому необхідно пам’ятати, що р1ір2 повинні відрізнятися

на 1-2 процентні пункти, бо норма дисконту та числа теперішня вартість не

зв’язані лінійно.

Розрахунок внутрішньої норми рентабельності за допомогою вбудованої функції

Exsel також здійснюеться шляхом інтеграції.Функція ВНДОХ виконуе циклічні

підрахунки, доки не одержить результат з точністю 0,00001 проценту. Якщо

функція ВНДОХ не може одержати результат після 20 спроб, то на дисплеї

висвічуються значення помилки #ЧИСЛО!.

Графічний метод дає,порівняно з інтеративним дуже наближені

результати.Причиною цього є те, що згадувана вище залежність між нормою

дисконту та ЧТВ апріорі визначаеться як лінійна.Суть даного методу полягае в

тому, що визначаеться два будь-яких значення ЧТВ при двох будь-якихнормах

дисконту.Далі будуеться графік, на осі абсцис якого відкладені значення норми

дисконту, а на осі ординат - значення чистої теперішньої вартості.На даному

графіку позначаеться точка А з координатами (ЧТВ 1;р1) та точка В з

координатами (ЧТВ1;р2),які після цього з’єднуються прямою.Точка її перетину з

віссю ординат дає значення внутрішньої норми рентабельності.

7. МОЖЛИВІ РИЗИКИ, ЇХНЄ СТРАХУВАННЯ

У умовах перехідного періоду розвитку економіки України неможливо повною

мірою уникнути можливих ризиків при реалізації проекту, але знизити їхній

негативний вплив цілком реально. Нами проаналізовані можливості виникнення

критичних ситуацій, що можуть зробити негативний вплив на здійснення проекту,

серед них: ризик невчасного завершення робіт, ризик утрати майна, ризик зриву

постачань, ринковий ризик, політичний ризик.

Розроблена і подана нижче програма захисту ризиків, не включає заходу щодо

захисту від політичного ризику, тому що він не залежить від діяльності

керівництва підприємства і діяльності МЧП "СОФ" у цілому. У той же час,

загальна ситуація економічного розвитку України дозволяє розраховувати на

подальший сприятливий розвиток торгівлі і сприятливої обставини

для підприємництва.

7.1 Ризик невчасного завершення робіт.

Зменшення досягається жорстким дотриманням графіка робіт, максимальним

використанням можливостей і наявного потенціалу МЧП "СОФ".

7.2.Ризик утрати майна (пожежа, крадіжка)

При проектуванні і будівництві Торгового комплексу будуть облічені всі

необхідні міри протипожежної безпеки. Комплекс буде оснащений сучасною

системою пожежної й охоронної сигнализації, укомплектований необхідним

протипожежним устаткуванням. На комплексі буде забезпечена цілодобова

охорона.

7.3.Ризик зриву постачань (виникнення в постачальника непередбачених

ситуацій, розривши договору)

МЧП "СОФ" має намір працювати із широким кругом постачальників, мати на

складах запас товарів одиничних зривів забезпечують, що покриття можливих,

постачань.

7.4.Ринковий ризик (поява сильних конкурентів)

Проведений аналіз показав, що в даний час ринкова ситуація для МЧП "СОФ"

сприятлива. Поява на ринку більш значних конкурентів можливо не раніш ніж

через 2-3 роки. За цей час підприємство значно усталить свої позиції на

ринку і "завоює" постійних клієнтів. Крім того, сполучення в одному

підприємстві різних і незалежних друг від друга напрямків діяльності істотно

знижує загальний ризик.

8. МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

Сітковий метод знаходить використання у галузі управління комплексом

вземопов’язаних та залежних робіт.

Сіткова модель - це схема,на якій в обумовленій послідовності наглядно

показано весь комплекс виконання робіт, від їх початку до повного завершення.

Елементами сіткового графіку є:

·робота

·подія

·шлях

Роботою називають будь-який трудовий процес, що позначаеться на графіку

вектором.

Подія відповідае завершенню будь-якої роботи або етапу робіт ( і

позначаеться на графіку колом).

Шляхом називають послідовне поеднання робіт, початком якого є початкова

подія, а закінченням -кінцева подія будь-якого сіткового графіку.

Доцільно використовувати сітковий графік :

1.під час обгрунтування виробництва та комплектації складних об’єктів;

2.під час обгрунтування реконструкції підприемства;

3.при проектуванні та освоенні нових видів техніки;

4.у оперативному плануванні.

Загалом,скрізь, де потрібна координація та аналіз різних по складності,

важливості і трудоємності робіт. За допомогою сіткового метода можна

виявити найбільш важливі та другорядні роботи, встановити взаемозвязок та

залежність між окремими роботами.

Для того, щоб скласти і побудувати сітковий графік,ми повинні мати у

розпорядженні такі дані:

1.перелік робіт

2.тривалість цих робіт (у днях)

3.чисельність робітників зайнятих на виконання цих робіт.

Таблиця 8.1.

Аналіз схеми і розв’язання задачі пройде в три етапи. Ті самі три

елементи сіткового графіку - кожному елементу свій етап. На кожному з трьох

етапів нашим завданням є вирахування часових характеристик, а також виявлення

резервів.

ЕТАП 1.

Визначаємо всі можливі шляхи на сітковому графіку, вираховуємо часові

характеристики шляхів, тобто їх тривалість, знаходимо критичний

шлях, а також резерви на критичних шляхах.

Критичний шлях - це шлях найдовший з усіх можливих. Ще вирізняємо

шляхи підкритичні та некритичні.

Таблиця 8.2.

Критичним виявився шлях 1-2-3-4-6-7-8-9. Його тривалість 69 днів. Близько до

критичного - підкритичний - 1-2-3-4-5-6-7-8-9. Його тривалість 67 днів.

Резерв часу шляху показує, на скільки днів може бути збільшена тривалість

робіт на цьому шляху без порушення строків настання кінцевої події.

ЕТАП 2.

Вираховуємо часові характеристики подій і розраховуємо резерви кожної події.

Часовими характеристиками події є:

·час раннього завершення tP3 - це максимальна величина

тривалості свіх робіт, що передують цій події.

Для початкової події час раннього завершення tP3 = 0

·час пізнього завершення tП3 - це мінімальна

величина різниці між критичним шляхом і тривалістю робіт, що виходять з даної

події.

Для кінцевої події час раннього завершення дорівнює часу пізнього завершення

Так само для всіх подій, що входять до критичного шляху tP3 = tП3

Розрахунок резерв кожної події

Rі = tіP3 - tіП3

Резерв часу події показує, на який час може бути затримано завершення даної

події без порушення строків настання кінцевої події.

По критичному шляху всі резерви подій завжди дорівнюють нулю. Це є аксіома.

ЕТАП 3.

Вираховуємо часові характеристики робіт та розрахуємо резерви кожної роботи.

·час раннього початку ij-тої роботи, що дорівнює часу раннього завершення і-

тої події:

tijPП = tiP3

· час раннього закінчення:

tijP3à = tiP3 + tij

де tij - тривалысть роботи в днях;

· час пізнього закінчення, що дорівнює часу пізнього звершення j-тої події:

tijп3а = tjп3

· час пізнього початку:

tijПП = tijП3а - tij

Резерв робіт визначається так:

Rіj = tіjП3а - tіjРП- tij

Резерв часу робіт показує, на який час може бути збільшено тривалість даної

роботи без порушення строків настання кінцевої події.

Визначення резерву робіт потрібне для виявлення напружених ділянок і

наступного проведення оптимізації.

Таблиця 8.3.

Отримані нами результати аналізу є базою для подальшої оптимізації.

Скорочення тривалості критичного шляху можна досягти перерозділом трудових

ресурсів між роботами критичних та некритичних шляхів.

Для проведення одного кроку оптимізації ми повинні вибрати дві роботи:

·таку, не має резерву роботи (критичну);

·таку, що має резерв роботи (некритичну).

Таблиця 8.4.

Після кроків оптимізації:

Таблиця 8.5.

Критичний шлях змінився (з №3 став №1), і його тривалість зменшилась на 9

днів, або ((69-60)/69*100=13%) на 13%. В наслідок цього ми зможемо зекономити

на заробітній платі і на темпах закінчення робіт.

9.ОХОРОНА ПРАЦІ

9.1.Планування і фінансування заходів з охорони праці.

Держава постійно турбуеться про поліпшення умов роботи і охорони праці людини

шляхом утворення сприятливих і безпечних умов праці для людини,що регулюеться

і здійснюеться на основі Закону про Охорону праці, який був принятий у 1994

році. Заходи по охороні працізабезпечуються проектно-кошторисною та іншою

технічною документаціею, фінансовими засобами, матеріальними ресурсами.

Фінансуванняи заходів по охороні праці здійснюеться підприемством за рахунок

1% від коштів за реалізовану продукцію.

На підприемстві впроваджена єдина система організації робіт по охороні праці

яка містить в собі права і обов’язки усіх робітників і службовців з питань

охорони праці, а також усі нормативні документи, які використовуються в

галузі.

Інженер по охороні праці проводить ввідний інструктаж по техніці безпеки з

усіма, хто влаштовуеться на роботу.

Керівник проводить первинний інструктаж на робочому місці, а також вторинний

і позаплановий інструкраж.Усі інструктажі регеструються в журналі.По всім

дільницям обладнуються куточки з плакатами і знаками безпеки,які поновлюються

по мірі необхідності.

Розроблені інструктажі по охороні праці для усіх працюючих, також для

проведення окремих видів робіт, які знаходяться безпосередньо на робочіх

місцях.

Передбачені заходи по охороні праці мають місце в колективному договорі з

врахуванням даних комплексного плану, покращення умов праці, його охорони і

зходів санітарно-оздоровчого комплексу.

9.2.Санітарні умови праці на підприемстві.

В кожному приміщенні е санітарно-побутові приміщення з необхідними по нормам

технічними пристроями: побутові шафи для робочого і домашнього одягу та

взуття, душові кабінки, вбиральні.

Робітникам видаеться, передбачена нормами безкоштовної видачі,

спецодяг,спецвзуття, інші засоби індивідуального захисту.Власник забов’язаний

регулярно ремонтувати, прати, чистити спецодяг і спецвзуття.

При роботі на відкритому повітрі на працівника діють несприятливі

метеорологічні умови.

При роботі взимку законодавством передбачено надання допоміжних резервів для

нагріву та відпочинку через кожні 45-50 хвилин на 10-15 хвилин.

Низька температура повітря, особливо при посилених швидкостях руху, приводить

до простудних захворювань.

Робота в теплих приміщеннях (наприклад в варочному) піднімае температуру

тіла, спричиняе головний біль,можливий також тепловий удар,втрата свідомості-

це стаеться при температурі повітря більш як 30градусів та відносній

вологості 85% і більше.

Недопустимі в виробничих приміщеннях протяж.Для їх попередження утепляють

двері, вікна. Віконні пройоми повинні регулярно застеклюватись.

Температура повітря в робочій зоні повинна мати оптимальне значення у

відповідності з класом важкості роботи.В холодний період року температура

повітря повинна знаходитись в межах від 14-24°С при вологості повітря не

більше 80% і швидкості руху-не більше як 0.5м/сек.

В теплий період року температура повітря не повинна перебільшувати 28°С при

відносній температурі 55-80% і швидкості руху повітря 0.5-0.6м/сек.

Але в умрвах виробництва основними факторами, які визначають мікроклімат

підтримувати оптимальні умови дуже важко.Особливо у варочному відділенні.Тому

для працівників передбачені обладнані кімнати обігруву і відпочинку

працюючих.Варочний цех забезпечений приточно-витяжною винтеляціею, яка

забезпечуе виведення 2/3 вентиляційного повітря з нижньої зони і 1/3 з

верхньої.Приточна вентиляція служить для подачі в приміщення чистого

повітря.Температура в приміщенні -18-22°С.

Підлогу, стіни та стелю штукатурять ,білять вапном або вкривають керамічною

плиткою.

Основною шкідливістю варильного цеху є виділення теплоти і вологи.Ці

відділення відносяться до особливо небезпечних за враженням електричним

струмом.По СНИП 11-92-76 виробничі процеси в варильному відділенні

відносяться до санітарної групи 11а, параметри повітряної зони повинні

відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 для категорії робіт 11а в приміщенні з

значними плідниками теплоти. Оптимальна температура в холодний і перехідний

періоди повинна бути не більш ніж на 5°С вище середньої температури

зовнішнього повітря в 13-00 в самий жаркий місяць, але не вище 28°С, відносна

вологість в приміщенні при температурі 27°С не більше 60%.

Для того, щоб зменшити кількість теплоти, яка виділяється у навколишнє

середовище проводиться теплоізоляція гарячих поверхонь обладнання й

трубопроводів. Застосування теплоізоляції дозволяє також попередити опіки від

касання до гарячих поверхонь.

Варильне відділення повинно бути чистим з гарною вентиляціею.Стіни,стеля

повинні бути пофарбовані в білий колір, підлога вкрита керамічною плиткою.

9.3.Освітлення.

Раціональне освітлення робочого місця сприяе покращенню продуктивності праці,

безаварійному обслуговуванні устаткування, робіт без травм.

Розподіляють слідуючі види освітлення:

·природне-прямими променями сонця,розсіяним світлом;

·штучне-світовими променями різних штучних джерел світла;

·змішане-об’днання природнього і штучного освітлення.

Проектом передбачено природне і штучне освітлення , яке повинно відповідати

діючим санітарним нормам СНиП 11-4-79.

9.4.Електробезпека

Велику небезпеку для життя і здоров’я людини,як на виробництві так і в побуті

представляе електричний струм.При його дії на організм порушуеться дихання,

робота сердця, кровообігу.Багато випадків закінчуеться одержанням тяжких

опіків і нерідко смертельними наслідками.

Ураження людини електричним струмом найчастіше відбуваеться при торканні до

оголених струмоведучих частин обладнання, по причині відсутності чи

несправності захисних засобів, запобігаючих пристроїв, а також порушення

техніки безпеки при роботі з електрообладнанням.

Для того, щоб не допустити дії струму на людину, струмоведучі частини

електроустаткування ізолюють, надійно огорожують, розташовують на недосяжній

висоті, приміняють захисне заземлення тощо.

Обслуговувати електромережі, електроустановки повинен лише спеціально

навчений персонал.Технологічні робітники мають право лише включати чи

виключати їх пусковими пристроями.

Надійним засобом ураження людини електричним струмом є використання струму

низької напруги. Безпечним для людини являеться перемінний струм 0,01А і

менше,напругою 12-36В.Тому в особливо небезпечних умовах застосовують

електропристої, інструмент низької напруги.

При порушенні ізоляції електричного дроту під напругою можуть виявитися

металеві частини устаткування; корпус пускової апаратури, електродвигуна,

станин, огородження. Для захисту працюючих в цих випадках застосовуеться

захисне заземлення.

Захисне заземлення - це з’єднання всіх металевих частин обладнання, що можуть

виявитися під напругою, з землею. У випадку, коли висока напруга попадає на

металеві частини обладнання і людина доторкається до них, електричний струм

піде по металевих частинах в землю, не завдавши неприємностей людині, бо

електричний опір людини набагато більший за опір металевого провідника, яким

з’єднана металева конструкція з землею.

По небезпеці і враженні електричним струмом цехи варення та фасування

відносяться до особливо небезпечних в приміщенні. Для забезпечення безпеки

людей у відповідності до вимог ПУЕ повинні застосовуватись заземляючі

елементи. Відповідно до технічних вимог і умов виробництва на обладнанні

встановлюються кришки, які мають водозахистну конструкцію. Експлуатація

електрообладнання повинна здійснюватись згідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81.

Металеві апарати, вологий одяг робітників є струмопровідними, тому в цехах

напруга в переносних освітлювальних пристроях не повинна перевищувати 12В. Ці

пристрої повинні мати ізольовані проводи, а сам ліхтар накривається сітчастим

ковпачком.

Захистними засобами називають прилади, апарати, переносні та перерізні засоби

й устаткування для захисту працюючих від ураження електричним струмом. Всі

ізолюючі засоби поділяються на основні та допоміжні. До основних ізоляційних

засобів відносяться засоби, які застосовуються в електроустаткуванні з

напругою більше 1000В. До додаткових відносяться засоби, які застосовуються в

устаткуванні з напругою до 1000В. Огляд та заміна захистних засобів

проводиться в термін.

Таблиця. Огляд та заміна захистних засобів.

9.5. Пожежна безпека

Пожежна безпека забезпечуеться проведенням цілого комплесу організаційно-

технічних заходів розробкою інструкцій по заходам пожежної безпеки і

своечасне усунення виявлених протипожежних порушень. Воно в більшій мірі

визначаеться ступенями її вогнестійких основних конструктивних елементів.

Для гасіння пожеж в кожному приміщенні передбачаеться встановлення

вогнегасників та інших первісних засобів пожежогасіння.

Заходи по попередженню пожеж на виробництві повинні зводитись до попередження

створення горючого середовища, виявлення джерела загорання і створення умов

для швидкої локалізаціїї й ліквідації пожежі.

Для гасіння пожежі розпиленою водою передбачається система пожежного

водопостачання (СНиП11-58-75 і СНиП11-34-74). Витрата води на зовнішнє

пожежогасіння для виробничих будівель приймається з урахуванням ступеню

вогнетривкості конструкцій будівель і категорії виробництва по кожній

небезпеці й в залежності від об’єму будівель.

Ступінь вогнетривкості комплексу категорії по пожежній безпеці Б, В, Д.

Тривалість пожежі приймаємо рівною 3 години. Розрахунковий запас води для 3-

го пожежегасіння визначаємо по формулі:

Q = (3*3600*n)/1000

де 3600 і 1000 - перевідні коефіцієнти, відповідно годин в секунди й літрів в

кубометри; n - витрата води на внутрішнє (5л/с) і зовнішнє (15л/с)

пожежегасіння.

Виходячи зі ступеня вогнестійкості й категорії по побеженебезпеці з

урахуванням об’єму будівлі знаходимо витрату води:

Q = 11*(5+15) = 220м3

На території підприємства передбачається резервуар, який містить необхідну

кількість води на пожежегасіння.

Висновки

Організація малого підприємства МЧП “СОФ” дозволить підвищити сервісне

обслуговування Харківського району.

Для здійснення проекту відповідно до розрахунків буде потрібно 4400

тис.гривень. Можливим інвестором є Стаднюк Е.Ф.і АБ «Експрес Банк»

Розрахунки ефективності показали :що термін окупності складає - 4,7роки;

аккумульований дисконтований грошовий потік за цей період складає -

4827,6тис.грн.; індекс прибутковості - 1.662.

Приведені показники свідчать про доцільність організації такого

багатопрофільного підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

[1] Тут та надалі по тексту під словом

“фірма” мається на увазі організації, які займаються виробничою, господарською

та коммерційною діяльністю.

Страницы: 1, 2, 3