Диплом: Виробничо-торговельна діяльність підприемства

Прогнозні дані дають нам можливість зробити висновок, що темпи росту

товарообігу у очікуваному періоді будуть становити:

(1131,27 / 784,7) х 100% = 144%

Враховуючи динаміку розвитку їдальні на протязі останніх років її діяльності

та ефект від отриманих результатів після впровадження заходів по

удосконаленню торгово-виробничої діяльності підприємства, можна передбачити,

що прогнозований товарообіг у наступному році зросте на 44% у порівнянні з

попереднім періодом. (таблиця 4.2.)

Таблиця 4.2.

Визначення прогнозованого товарообігу їдальні «Енергетик»

Відповідно до цього темпу збільшення товарообігу розраховуються майбутні

витрати, валові доходи та прибутки підприємства (підрозділи 4.2, 4.3, 4.4.).

4.2. Прогнозування витрат виробництва та обігу їдальні

При аналізі фінансового стану підприємства необхідно знати запас його

фінансової стійкості (зону безпеки). З цією метою заздалегідь всі витрати

підприємства слід розділити на дві групи в залежності від об’єму виробництва

і реалізації продукції: змінні та постійні.

Розділивши валові витрати на змінні та постійні, ми визначили структуру

витрат їдальні (таблиця 4.3.).

Таблиця 4.3.

Визначення структури витрат їдальні

Звідси випливає, що частка постійних витрат у загальній їх сумі становить

34,5%, а змінних витрат –65,5%.

Змінні витрати збільшуються або зменшуються пропорційно об’єму виробництва

продукції. Це витрати на сировину, матеріали, енергію, палива, заробітну

плату працівників, відрахування та податки на заробітну плату та виручку і

т.ін.

Постійні витрати не залежать від об’єму виробництва і реалізації продукції.

До них відносяться амортизація основних засобів, нематеріальних активів, суми

виплачених процентів за кредит, орендна плата, витрати на управління і

організацію виробництва, зарплата персоналу підприємтсва на почасовій роботі

і т.д. (таблиця 4.4.)

Таблиця 4.4.

Визначення прогнозованого розміру витрат їдальні.

Сума умовно-постійних витрат буде дорівнювати 128,72 тис.грн., як у 1999

році. Значить сума умовно-змінних витрат буде дорівнювати:

244,38 + (344,38 х 0,44) = 351,91 тис.грн.

Таким чином, валові витрати зростуть до 480,62 т.грн або на 29,0%. А

співставивши суму прогнозованих витрат з плановим товарообігом отримуємо

рівень витрат:

480,62 х 100 / 1131,27 = 42,5%.

Таблиця 4.5.

Аналіз витрат їдальні «Енергетик»

Відхилення відносного рівня витрат обігу від планового періода називається

розміром зниження або підвищення рівня витрат обігу, який розраховується за

формулою:

РЗ(П) = Рфакт – Рпл

підвищення) рівня витрат обертання, %;

Рфакт – фактичний рівень витрат обігу, %;

Рпл – плануємий рівень витрат, %.

РЗ(П) = 47,5 – 42,5 = 5,0%

Звідси видно, що рівень витрат у плановому періоді знизився на 5,0%.

Темп зміни витрат обігу розраховується за формулою:

Т = (Рфакт – Рпл) х 100 / Рпл

Т = (47,5 – 42,5) * 100 / 42,5 = 11,76%

Показник темпу змін витрат характеризує інтенсивність зміни витрат. По

розміру зниження рівня витрат визначають суму їх відносної економії або

відносного перевитрачання. Якщо фактичний рівень витратоємкості вище

планового, то розраховується сума відносної економії витрат по формулі:

Ев = Тпл х (Рфакт – Р пл) / 100 = 1131,27 х 5,0 / 100 = 56,56 тис.грн.

Розрахунок показав, що при впровадженні нової стратегії розвитку їдальні

буде абсолютне збільшення витрат 107,53 т.грн та відносне зменьшення витрат

на 56,56 тис.грн.

Згідно з табл.4.5 умовно-постійні витрати складають у сумі товарообігу 16,4%

у 1999 році та 11,4% у плановому періоді. Зниження рівня валових витрат на

5,0% або на 107,53 тис.грн. відбулося при зменшенні планованих умовно-

постійних витрат.

4.3. Визначення валового доходу та прибутку їдальні

Збільшення об’єму товарообігу означає ріст маси валового доходу: чим більше

підприємство буде випускати та реалізовувати продукції та послуг, тим більша

сума сукупних надбавок.

Тому ми можемо передбачати, що валовий доход збільшиться на такий самий

рівень, що і прогнозний валовий товарообіг. У нашому випадку ми прогнозуємо,

що валовий товарообіг зросте на 44,0 %, тому валовий доход теж збільшиться

на 44,0%. (таблиця 4.6.)

Таблиця 4.6.

Визначення прогнозованого валового доходу їдальні

Прибуток підприємства громадського харчування формується з валового доходу

без ПДВ та витрат виробництва та обігу

П(прогноз) = 525,46 – 480,62 = 44,84тис.грн

Збільшення обсягів виробництва передбачає збільшення суми поточних витрат,

але темпи збільшення витрат менші, ніж аналогічний показник валового

товарообігу та доходу, що в кінцевому рахунку приводить до збільшення

прибутків підприємства.

Таблиця 4.7.

Визначення прогнозованого прибутку їдальні

Оцінка ефективності виробничої діяльності основується на аналізі про прибуток

і витрати.

Визначимо, на скільки зросте прибуток всього досліджувального підприємства.

Цей прибуток визначається, як різниця між прибутком після удосконалення і

прибутком до удосконалення.

44,84 – (- 68,9) = 113,74 тис.грв.

Отже, прибуток збільшиться на суму 113,74 тис.грв., при цьому підприємтсво

переходить із зони збитків у зону прибутковості (табл. 4.7), Відрахувавши

прибуток на податок від балансового прибутку, ми отримуємо чистий прибуток,

який залишається у розпорядженні підприємства у розмірі 31,39 т.грн.

Таблиця 4.8.

Розподілення прогнозованого прибутку їдальні

Отриманий прибуток дасть можливість значно укріпити фінансовий стан

підприємства. При цьому буде можливість збільшити відрахування на соціальні

заходи (3,14 т.грн), на виробничий розвиток (6,28 т.грн), збільшення

статутного фонду (капіталу) на 4,65 т.грн і інші заходи.

4.4. Соціально-економічна ефективність заходів по удосконаленню

торгово-виробничої діяльності їдальні

В останні роки роль та значення громадського харчування в задоволенні

матеріальних та духовних потреб населення постійно зростають. Зростаюча

соціальна роль громадського харчування у суспільно-економічному житті країни

та постійне збільшення розміру залучених коштів вимагає більш глибого

розгляду проблем, які пов’язані з його соціальною ефективністю. Соціальна

ефективність громадського харчування органічно пов’язана з соціальними цілями

та задачами суспільства. Соціальна ціль розвитку громадського харчування

складається в тому, що воно повніше задовольняє потреби населення в їжі та

послугах при раціональному харчуванні і високій якості обслуговування.

Соціальна ефективність в той же час збільшує економічні результати та

ефективність підприємств громадського харчування.

Соціальна ефективність виражається як відношення соціального ефекту до витрат

або ресурсів, необхідних для його отримання. Соціальний ефект – це вираз

корисних соціальних результатів від діяльності громадського харчування та

проявляється в наступних напрямках:

1. Більш повне задоволення потреб населення в харчуванні та послугах. Для

цього в їдальні надається широкий асортимент високоякісної продукції та

виробів. Передбачені страви нетрадиційної технології.

2. Зменьшення витрат часу споживачів на приготування та споживання їжи в

домашніх умовах.

3. Забезпечення працівників гарячим харчуванням на робочому місці.

4. Зміцнення здоров’я, підвищення довголіття та працездатності споживачів за

допомогою гарячої, високоякісної продукції з високим вмістом вітамінів,

мінералів, корисних речовин та диференційованої по віку, роду занять, статі

споживачів, сезону.

5. Покращення гігієни та створення кращих умов при харчуванні, а також

створення умов для спілкування між людьми. В їдальні це досягнуто шляхом

якісного удосконалення матеріально-технічної бази, сучасного обладнання,

відповідного оформлення страв, естетично витриманої реклами, підтримання

високого рівня санітарної гігієни, притримання нормативів площі на одного

споживача.

6. Покращення культури обслуговування споживача. Для цього в їдальні

створюють умови для швидкого обслуговування, проявляють ввічливість, увагу та

високу культуру у взаємовідносинах з відвідувачами, вивчають соціально-

психологічні особливості окремих типів споживачів.

7. Введення дієтичного харчування та страв за нетрадиційною технологією

приготування.

Економічна ефективність визначається відповідністю отриманого ефекту

(результата) та витрат різного роду ресурсів (матеріальних, трудових,

фінансових, інформаційних) по його досягненню. Тобто це рівень ефективності

використання ресурсів.

Для оцінки ефективності господарської діяльності їдальні використовують

систему показників. В якості основи для узагальнуючого показника

використовують економічний потенціал підприємства – сукупність ресурсів, які

є у розпорядженні підприємства, а також здатності його робітників до

використання ресурсів у відповідності з метою підприємства та отриманням

максимально можливого прибутку в даних економічних умовах.

Збільшення чистого прибутку за прогнозами приводить до підвищення

рентабельності господарської діяльності їдальні на 4,0%, що позитивно

характеризує тенденцію розвитку підприємства.(таблиця 4.9).

Таблиця 4.9.

Визначення економічної ефективності після впровадження запропонованих заходів

по удосконаленню торгово-виробничої діяльності їдальні

Порівнюючи фактичні дані за 1999 р. та прогнозовані показники (таблиця 4.9.)

можна сказати, що збільшення товарообігу , прибутку їдальні у майбутньому

періоді сприяють значному підвищенню ефективності використання внутрішнього

потенціалу підприємства, особливо рентабельності показників.

Отже, запропонована стратегія удосконалення торгово-виробничої діяльності

їдальні має економічну ефективність для діяльності підприємства і подальшого

успішного його розвитку на ринку продукції та послуг підприємств громадського

харчування.

Розрахунковим методом та шляхом прогнозування ми визначили перспективи для

подальшої діяльності їдальні. До цього треба розробити конкретні заходи, які

допоможуть покращити фінансовий стан підприємства. Перш за все це заходи, які

спрямовані на збільшення виробництва та реалізації продукції, підвищення

якості продукції та послуг громадського харчування, зниження собівартості

продукції, ріст прибутку та рентабельності, прискорення оборотності капіталу

і більш повне та ефективне використання виробничого потенціалу підприємства.

Запропонована стратегія має не тільки економічну ефективність, але і

соціальну, яка проявляється у підвищенні кваліфікаційного та професійного

рівня працівників; покращанні умов праці; застосуванні системи матеріального

заохочення за якісну роботу та у підвищенні стимулювання праці за рахунок

збільшення фонду соціального розвитку їдальні.

Діяльність їдальні направлена на максимальне задоволення потреб споживачів. З

цією метою проводиться удосконалення діяльності підприємства.

Соціальна ефективність від проекту на досліджувальному підприємстві буде

проявлятись у таких напрямках:

- покращиться мікроклімат в колективі;

- підвищиться якість виготовлюваної продукції;

- підвищиться заробітна плата робітників;

- збільшиться прибуток підприємства ;

- збільшиться фонд соціального розвитку підприємства.

Отримання прибутку дасть можливість керівництву створювати і інші фонди для

покращення та підвищення турботи про трудовий потенціал підприємства,

особливо заробітної плати, що є найголовнішим стимулом на сьогоднішній день.

Про це свідчать дані таблиці 4.8, оскільки майбутній прибуток дає можливість

значно підвищити рентабельність фонду заробітної плати.

Графік дослідження беззбитковості роботи підприємства

Підприємства громадського харчування діють на ринку самостійно, спираючись на

власний досвід. Тому підприємства функціонують в умовах ризику окупності

витрат та отримання прибутку. Виникає потреба оцінити цей ризик, передбачити

його та звести до мінімуму.

Для цього застосовується метод визначення точки беззбитковості.

Точка беззбитковості (поріг рентабельності) – це такий обсяг реалізації

продукції та послуг, який дозволить підприємству покрити валові витрати, при

цьому підприємство не буде отримувати ні збитків, ні прибутків. Приймаючи

управлінські рішення на основі аналізу беззбитковості, менеджер повинен

враховувати, що одержані результати аналізу базуються на таких припущеннях:

- постійні затрати вважаються незмінними при любих об’ємах виробництва;

- - змінні затрати на одиницю продукції змінюються при зміні об’єму

виробництва;

- виручка від продажу одиниці продукції, або ціна, залишається

постійною для всіх об’ємів продаж.

Ці припущення можуть бути справедливими в деякому, можливо вузькому,

діапазоні об’ємів виробництва і продаж.

Графік беззбитковості є корисним інструментом для аналізу стану виробництва і

продаж, як по окремому товару, так і по підприємству в цілому, а також при

оцінкі наступних можливих змін.

Графік дослідження беззбитковості базується на визначенні обсягу реалізації

продукції, який би забезпечив беззбиткову діяльність підприємства. Графічно

точка беззбитковості (або «поріг рентабельності») діяльності їдальні

представлена на рис.1 (побудована на основі прогнозованих даних).

Цей обсяг реалізації також можна визначити за формулою:

Ттб = (Впост / (Рвд – Рв.зм)) х 100%

де Ттб – обсяг реалізації товарів, забезпечуючий досягнення «точки

беззбитковості», тис.грн.

Впост – сума постійних витрат, тис.грн.

Рчд – рівень чистого дохода від реалізації продукції,%,

Рв – рівень змінних витрат,%.

Ттб (прогноз) = 128,72 / (46,4 – 31,1) = 841,307 т.грн.

Таким чином, для досягнення «точки беззбитковості» у прогнозному році їдальні

буде достатній обсяг реалізації у сумі 841,307 тис. грн.

З вищенаведеного графіку видно, що для досягнення «точки беззбитковості»

своєї діяльності їдальня повинна забезпечити річний обсяг реалізації (Ттб) у

сумі 841,307 тис.гривень. При цьому обсязі сума чистого доходу дорівнює сумі

витрат, як постійних, так і змінних.

Рис.1. Графік точки беззбитковості їдальні на прогнозний період.

Таблиця 4.11.

Аналіз економічних показників їдальні на прогнозний період

При заплановних показниках товарообігу, витрат обертання і валового доходу

обсяг реалізації продукції, при якому ресторан досягне точки беззбитковості,

дорівнює 841,307 тис. гривень. При цьому обсязі сума чистого доходу буде

дорівнювати сумі витрат обертання.

Висновки та пропозиції

В дипломній роботі ми проаналізували організаційно-правові основи діяльності

підприємства громадського харчування “Енергетик”, організацію виробничого

процесу обслуговування , рівень використання виробничої потужності. З метою

встановлення відповідності діяльності підприємства стандартам, нормативним

документам ми проаналізували виробничо-технічний рівень.

Визначивши місце досліджуваного підприємства на ринку продукції та послуг

громадського харчування, проаналізувавши вплив навколишнього середовища на

роботу підприємства та його внутрішній потенціал ми визначили, що основними

напрямками подальшого розвитку підприємства громадського харчування

“Енергетик” є:

- поширення асортименту і підвищення якості продукції за

рахунок організації дієтичного харчування та виробництва страв з

використанням нетрадиційної сировини;

- поліпшення організації обслуговування за рахунок введення

додаткових послуг, які спрямовані на більш повне задоволення попиту

споживачів;

- збільшення зручностей обслуговування відвідувачів за

рахунок перепланування приміщення їдальні.

Крім зазначених напрямків удосконалення виробничо-торгової діяльності

підприємства необхідно велику увагу приділяти постійному підвищенню рівня

кваліфікації і професійної майстерності працівників виробництва та

обслуговуючого персоналу.

Для підвищення якості продукції необхідно забезпечити працівників їдальні

необхідними нормативними документами, підтримувати рівень матеріально-

технічної бази на належному рівні.

Для того, щоб довести до відома споживачів інформацію про нові страви, нові

види додаткових послуг, необхідно застосувати рекламні заходи.

Ми вважаємо, що запропоновані заходи удосконалення виробничо-торгової

діяльності досліджуваного підприємства дозволять підвищити рівень комфорту,

якості продукції та послуг, а також задовольнити різноманітні потреби

споживачів. Це, в свою чергу, дозволить заручити більший потік відвідувачів,

більш ефективно використовувати внутрішній потенціал підприємства та отримати

більший прибуток, підвищити рентабельність підприємства.

Додаток

Шановні відвідувачі!

А Н К Е Т А

1. Чи задовольняє Вас організація раціонального харчування в нашій їдальні%

1.1. Асортимент страв і кулінарної продукції:

- так;

- ні;

- частково.

1.2. Дієтичне харчування;

- ні;

- не потребую.

1.3. Якість пропонованих страв.

- так;

- ні;

- частково.

2. Чому Ви вибрали нашу їдальню?

- по рекомендації;

- зручне місцезнаходження;

- смачні страви;

- якість обслуговування;

- низькі ціни.

3. Як часто Ви відвідуєте нашу їдальню?

- 5 разів на тиждень;

- 4 рази на тиждень;

- 3 рази на тиждень;

- 2 рази на тиждень;

- раз на тиждень;

- інколи.

4. Як Ви оцінюєте якість продукції? (оцінка в балах від 2 до 5)

5. Оцініть, будь ласка, рівень обслуговування від 2 до 5 балів.

6. Як Ви оцінюєте інтер’єр залу їдальні?

- подобається;

- не звертаю уваги;

- давно вимагає реконструкції.

7. Наскільки комфортним і приємним є відвідування нашої їдальні?

- затишно та комфортно;

- не вистачає комфортності;

- не звертаю уваги;

- несприятливі умови для відвідування \шумно, неприємні запахи\.

8. Чи задовольняє Вас дотримання санітарних правил в їдальні?

9. Які додаткові послуги Ви хотіли б отримати у нас?

10. Як зміниться частота відвідувань нашої їдальні, якщо відбудеться:

11. Просимо повідомити про себе.

а) стать:

- чоловіча;

- жіноча.

б) вік:

- до 25 років;

- 25 - 35 років;

- 35 - 45 років;

- 45 - 55 років;

- більше 55 років.

в) сімейний стан:

- одружений (заміжня);

- неодружений (незаміжня).

г) соціальний статус:

- службовець;

- робітник;

- студент.

д) скільки грошей Ви можете витрачати кожен день, відвідуючи нашу їдальню?

- до 2 грн.;

- 3 - 5 грн.;

- до 10 грн.

Список літератури

Ільїна С.І., Корпусова А.Ю. Домашня дієтологія. – Київ: “Хрещатик”, 1993, -

47 стор.

Калакура М.М. Вдосконалення технології виробництва та обслуговування в

громадському харчуванні і готельному господарсьві. – Київ: КДТУ, 1995, -146

стор.

Карсекіна В.В., Калакура М.М. Раціональне харчування в сім’ї. - Київ:Техніка,

- 1988. – 272 стор.

Соболєва З.Т., Бакунова Р.Б. Довідник керівника підприємства громадського

харчування. – Москва: «Экономика», 1986, - 462 стор.

Столмакова А.І. та інш. Популярно про харчування. – Київ: “Здоров’я”, 1989, -

272 стор.

Столяров Я.С. Издержки общественного питания. – Москва: «Экономика», 1977, -

182 стор.

Ходорова З.С. Финансы общественного питания и их роль в повышении

эффективности отрасли. – Москва: «Экономика», 1978, - 167 стор.

«Правила роботи підприємств громадського харчування» – Баланс (професійний

бухгалтерський тижневик), 1998, № 25(202).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8