|
|
Диплом: Стратегичне планування діяльності санаторного днз
| № з/п | Зміст роботи | Ранок | Після ранкової гімнастики | Перед заняттями | В період між заняттями | Перед прогулянкою | Прогулянка | Після прогулянки | Перед сном | Після сну | Вечір | | 12. | Повітряні ванни | Впродовж дня | | 13. | Самомасаж | Впродовж дня |  14.
| Гімнастика пробудження | | | | | | | | | | |  15.
| Загартовуючі процедури | | | | | | | | | | | | 16. | Гімнастика для очей | Комплекси 2 рази на рік (проводить інструктор ЛФК), окремі вправи проводить вихователь впродовж дня | | 17. | Дихальна гімнастика | 2 рази на рік (проводить інструктор ЛФК) | | 18. | Профілактика короткозорості | 2 рази на рік (проводить інструктор ЛФК) | | 19. | Профілактика плоскостопості | 2 рази на рік (проводить інструктор ЛФК) | | 20. | Заняття з фізкультури | 3 рази на тиждень | | 21. | Басейн | 1-2 рази на тиждень | | 21. | Дні здоров`я, спортивні свята та розваги. | Впродовж року | | | | | | | | | | | | | |
Дана циклограма дозволяє наповнити кожен день дитини, проведений у
дошкільному закладі, різноманітними формами і методами оздоровчої діяльності.
Весь режим дитячого закладу – це певна система, в якій кожна мить життя
дитини є загартування.
День починається з ранкової гімнастики під музику з атрибутами і у
полегшеному одязі – залежно від температури повітря. Треба визначити, що
будь-який вид загартування диференційований. Не може бути так, щоб в одну
мить роздягнути всіх дітей, а в другу – одягти разом усіх. Загальна тенденція
– якомога ближче поставити кожну дитину в з оточуючими умовами. Це означає:
не переохолодити, не перегріти. Тому на зарядці повесні, а також влітку –
можна побачити когось в майці, у капцях.
2. В умивальній кімнаті (після ранкової гімнастики) проводиться масаж за
допомогою махрової рукавички. Його діти проводять самі, одягаючи рукавичку на
руку. Розтирають шкіру до легкого почервоніння як самі, так і одне одному, в
такий спосіб поліпшується кровообіг. Масаж – це засіб терморегуляції,
тактильний подразник, заспокійливий засіб для зняття втоми. В кожному
дитячому садку використовуються такі види масажу:
Лікувально-профілактичний. Проводить сестра-масажист з відповідною
спецпідготовкою за призначенням лікаря. Здебільше процедура проводиться з
дітьми, які часто хворіють і малятами, що мають вади постави. Оптимально – 10
сеансів на курс. В середньому за навчальний рік діти з ослабленим станом
отримують 2-3 курси масажу.
Тренування дрібної моторики. Це вправи з розряду “пальчикової гімнастики”,
які однаково подобаються дітям як молодшого, так і старшого дошкільного віку.
Для урізноманітнення вправ вихователі дібрали багато цікавого природного та
ігрового матеріалу: кільця - еспандери, каштани, горіхи, шишки, набори
пористих губок, маленькі дзиґи, кольорові мотки ниток (для перемотування),
набори мотузочків, шнурки для розв`язування та зав`язування вузлів, мозаїку
для складання. А ще “горіховий масаж” – затиснувши в долоні , перекочують два
волосні горіхи (2-3 сек.). Це активізує енергетичні точки.
Такі прості види масажу використовуємо під час фізкультхвилинок, на заняттях,
у перервах між заняттями, на фізкультурі тощо.
Масаж для очей.
Масаж стіп ніг. Це різновид самомасажу, який можна використовувати за
будь-яких умов: удома. В дитячому садку, в поході, на тренуванні – як сидячи,
так і стоячи. Ми використовуємо різні комплекси вправ, де діти руками
погладжують, розминають, розтирають стопи ніг або розминають стопу стопою,
виконують колові рухи, згинають та розгинають стопи. М`ячі різного розміру з
гладкою поверхнею перетворюються на чудовий масажер, коли їх катати стопами
вперед, назад та по колу. Те саме можна сказати про ходіння по довгих та
коротких гімнастичних палицях, а також по канату. Використовуємо в роботі й
килимки – шипасті гумові або з дерев`яних кульок: це дуже добрий спосіб
профілактики плоскостопості.
3. У приміщенні діти знаходяться цілий день у трусах та босоніж. Як тільки
дитина поступає в дитсадок її оглядає лікар-педіатр, який робить висновок про
стан здоров`я і пропонує форму загартування для даної дитини – з урахуванням
її індивідуальних особливостей. Форма одягу для прийняття дітей така:
· для дівчаток – легенькі сукні та блузи з короткими рукавами,
· для хлопчиків – легенькі шорти і футболка.
Через 2 тижні з дітьми, щойно прийнятими в дитячий садок, починають роботу із
загартовування. Дитині пропонують ходити босоніж в групі з наступним
збільшенням дозування. Потім діти ходять босоніж та із заголеним торсом в
групі постійно.
4. По можливості заняття з дітьми проводяться на вулиці.
5. Перед прогулянкою здійснюється пробіжка на вулиці (кожна
вікова група по своїй дистанції: малята стрибають на своєму ганку (ІІ молодша
група) Пробіжка теж проводиться диференційовано: одні в капцях, інші –
босоніж, хтось в одязі.
6. Перед обідом – обливання ніг контрастною водою(+200
С). Обливання починається з ступнів, потім голені.
7. Відвідування соляної кімнати та циркулярного душа.
8. Після їжі – полоскання порожнини рота.
9. Після сну – повітряні ванни, самомасаж, полоскання горла.
Гімнастика пробудження, гімнастика для очей, дихальна гімнастика.
10. Заняття з фізкультури 3 рази на тиждень, басейн.
11. Дні здоров`я (1 раз в квартал), спортивні свята та розваги.
Комплекс по реабілітації часто хворіючих (беручи до уваги профіль дитячого
садка ) на всіх етапах їх лікування та оздоровлення включає в себе лікувальні
та профілактичні заходи. Перші спрямовані на ліквідацію виявлених
патологічних змін збоку основних систем і органів, другі – на попереджування
захворювань і зміцнення здоров’я дітей.
На рисунку 2.3 прослідковується динаміка захворювання дітей ДНЗ № 4 за
останні 3 роки.
Рисунок 2.3
Динаміка захворювання дітей ДНЗ № 4
Таким чином, адміністрація ДНЗ вирішила відразу декілька проблем: по-перше,
повністю охопили оздоровленням всіх потребуючих, по-друге, у батьків зникла
необхідність витрачати час на відвідування поліклініки. І, нарешті, діти,
практично без порушень режиму дня, мають змогу одержувати необхідні
фізіопроцедури.
Але на даний момент спостерігається неефективність роботи медичної служби і
пов’язане це із рядом причин:
1) скорочення фінансування дитячих садків міста;
2) скорочення медичного персоналу ДНЗ в зв’язку з дефіцитом
коштів у міському бюджеті;
3) необхідність модернізації медичного обладнання, тому що
більшість обладнання яке використовується для проведення реабілітаційних
заходів вже не відповідає сучасним вимогам.
Також необхідно звернути увагу на те, що одною з головних причин спаду
ефективності роботи медичного персоналу садочка пов’язана з ретро-
екстраполяційним плануванням. На даному етапі розвитку медичного
устаткування, удосконалення системи оздоровлення повинні бути зміни у планах.
Так, для модернізації медичного обладнання необхідно проводити маркетингову
політику, яка дозволить за допомою коштів користувачів (батьків вихованців
санаторного ДНЗ) придбати необхідне устаткування і отримати мотиваційні
важелі для більш ефективної діяльності медичного персоналу.
На даний момент необхідно враховувати, що всі сади міста Славутича є
конкурентами один для одного і практично кожний дитячий заклад пропонує
комплекс заходів щодо реабілітації здоров’я дітей. Задача керівництва
“Марите” полягає в розробці маркетингової програми, що дозволила б виявити
попит батьків на ті або інші послуги, запропоновані нашим садком і дізнатися,
які з них вони бажали б ще одержувати на базі ДНЗ № 4 і тім самим
активізувати не тількі педагогічний напрямок діяльності а і медичний.
2.2 Управління санаторним ДНЗ № 4
Управління дошкільним закладом здійснюється його засновником – виконавчим
комітетом Славутицької міської ради в особі відділу освіти. Безпосереднє
керівництво роботою дошкільного закладу здійснює завідуючий, який
призначається і звільняється з посади відділом освіти з дотриманням чинного
законодавства. На сьогодні в «Марите» використовується адміністративно-
функціональна модель управління ДНЗ. У процесі здійснення управління
завідуюча є ключовою (адміністративною) фігурою, вона не залучає до
управління інших осіб. За таких умов важливим є не результат діяльності
кожного учасника навчально-виховного процесу, а загальний (сукупний)
результат діяльності всього дошкільного навчального закладу. Кожний член
колективу знає свою функцію і прагне її виконати, однак якість виконаної
роботи оцінюється за суб’єктивними параметрами, виробленими завідуючією
садочка. Така модель управління має вигляд піраміди, на вершині якої
розміщується керівник закладу освіти (К), основою піраміди виступають
учасники навчально-виховного процесу (рисунок 2.4)
Рисунок 2.4
Адміністративно-функціональна модель управління ДНЗ №4
Але, на мій погляд, під час управління дошкільним навчальним закладом освіти,
необхідно впроваджувати демокричний стиль управління, коли пріоритетними
стають колегіальні форми й методи управління; підвищується
конкурентоспроможність садочку, він набуває позитивного іміджу. Також
необхідно враховувати, що у період переходу України до ринкових відносин для
дошкільних навчальних закладів актуальним є застосування теоретичних положень
і практичних рекомендацій менеджменту освіти як науки про управління
освітніми організаціями, внаслідок якого останні не лише переходять у якісно
новий стан, а, що найголовніше, стають конкурентоспроможними. Це дає
можливість запровадити додаткові об’єктивні критерії результатівності праці
кожного працівника закладу, а керівника освітньої організації наближує до
проблем кожного працівника, “ніби спускає з вершини піраміди на площину
діяльності кожного члену колективу” (рисунок 2.2).
Рисунок 2.5 Конкурентно-іміджева модель управління
У такій освітній організації забезпечується демократичний стиль управління,
пріоритетними стають колегіальні форми і методи управління; підвищується
конкурентоспроможність організації, вона набуває позитивного іміджу. Цим
характеризується конкурентно-іміджева модель управління.
При цьому, на мій погляд, можливо використання базового стандарту професійної
діяльності керівника навчального закладу, який запропонован Л. М.
Карамушкою (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 Базовий стандарт професійної діяльності керівника
навчального закладу
| Функції | Бачення стратегії та розвитку | Керівництво та моніторинг освітнього процесу | Мотивація та управління персоналом | Управління розвитком та фінансами | Внутрішня та зовнішня комунікація | | Знання | 1) історії та розвитку філософії освіти; 2) розвитку освіти в Україні (доктрина); 3) аконодавчої та нормативної бази; 4) особливостей розвитку регіональної освіти (місто, село) | 1) методологічних основ теорії та практики навчально-виховного процесу | 1) еоріїї управління персоналом; 2) психолого-педагогічних особливостей роботи з дорослими; 3)форм та методів роботи з персоналом | 1) основ економіки та маркетингу; 2) законодавчої та нормативної бази з даного питання | 1) теоріїї та практики інформаційних комунікацій (психологія, культура); 2) комунікаційних процесів (світового досвіду); 3) іноземних мов (обов’язково для новопризначених на посаду) | | Вміння | 1)прогнозувати розвиток загальноосвітнього навчального закладу; 2) застосовувати знання законодавчої та нормативної бази; 3) використовувати світовий прогресивний досвід управління, новітні економічні, психолого-педагогічні знання; 4) враховувати особливості регіонів | 1) організувати педагогічний та технічний персонал для досягнення кінцевих результатів; 2) здійснювати керівництво навчально-виховним процесом на основі діагностики, з урахуванням особистісно-індивідуального підходу | 1) використовувати моральні та матеріальні стимули для ефективного управління; 2) використовувати на практиці знання з теорії управління персоналом (конфліктні ситуації) | 1) ефективно використовувати матеріальні та фінансові ресурси; 2) знаходити додаткові шляхи для забезпечення розвитку навчального закладу; 3) організовувати маркетингову діяльність | Використовувати: 1) прогресівний досвід; 2) сучасні форми та методики комунікації (робота в команді, проекті); 3) сучасні технічні досягнення в освітньому процесу | | Професій-на готовність та культура | 1) готовність до змін; 2)творчий підхід | Готовність: 1) приймати відповідні управлінські рішення, усвідомлювати відповідальність за їх реалізацію; 2) здійснювати моніторинг якості управління навчальним закладом | Готовність: 1) відповідати вимогам до сучасного керівника (толерантність, гуманність, демократичність, тактовність); 2) до виправданого ризику | Готовність до: 1) інновацій; 2) ефективного управління розвитком | Готовність здійснювати управління навчальним закладом на засадах гуманізму, відкритості, толерантності |
На даний час керівник дошкільного навчального закладу №4:
відповідає за реалізацію завдань дошкільної освіти, визначених Законом
України “Про дошкільну освіту” та забезпечення рівня дошкільної освіти у
межах державних вимог до її змісту і обсягу;
· здійснює керівництво і контроль за діяльністю дошкільного закладу;
· діє від імені закладу, представляє його в усіх державних та
інших органах, установах і організаціях, укладає угоди з юридичними та
фізичними особами;
· розпоряджається в установленому порядку майном і коштами
дошкільного закладу; і відповідає за дотримання фінансової дисципліни та
збереження матеріально-технічної бази закладу;
· приймає на роботу та звільняє з роботи працівників дошкільного
закладу;
· видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження,
контролює їх виконання;
· затверджує штатний розклад за погодженням із засновником
(власником) дошкільного закладу;
· контролює організацію харчування і медичного обслуговування дітей;
· затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові
інструкції працівників за погодженням з профспілковим комітетом;
· забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних норм
і правил, техніки безпеки, вимог безпечної життєдіяльності дітей і
працівників;
· контролює відповідність застосованих форм, методів і засобів
розвитку, виховання і навчання дітей їх віковим, психофізіологічним
особливостям, здібностям і потребам;
· підтримує ініціативу щодо вдосконалення освітньої роботи,
заохочує творчі пошуки, дослідно-експериментальну роботу педагогів;
· організовує різні форми співпраці з батьками або особами, які
їх замінюють;
· щороку звітує про навчально-виховну, методичну, економічну і
фінансово-господарську діяльність дошкільного навчального закладу на
загальних зборах (конференціях) колективу та батьків, або осіб, які їх
замінюють.
Постійно діючий колегіальний орган у санаторному ДНЗ № 4 – педагогічна рада.
До складу педагогічної ради входять:
· керівник і його заступник;
· педагогічні працівники;
· медичні працівники;
· інші спеціалісти. Можуть входити голови батьківських
комітетів.
Запрошеними з правом дорадчого голосу можуть бути представники громадських
організацій, педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів,
батьки або особи, які їх замінюють.
Головою педагогічної ради є завідуючий дошкільним закладом.
Педагогічна рада закладу:
· розглядає питання навчально-виховного процесу в
дошкільному закладі та приймає відповідні рішення;
· організовує роботу щодо підвищення кваліфікації
педагогічних працівників, розвитку їх творчої ініціативи, впровадження
досягнень науки, передового педагогічного досвіду;
· приймає рішення з інших питань професійної діяльності
педагогічних працівників.
Робота педагогічної ради планується довільно відповідно до потреб дошкільного
закладу.
Кількість засідань педагогічної ради становить не менше 4-х на рік.
Органом громадського самоврядування закладу є загальні збори колективу
закладу та батьків або осіб, які їх замінюють, які скликаються не рідше
одного разу на рік.Термін їх повноважень становить 1 рік. Рішення загальних
зборів приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості
присутніх.
Загальні збори:
· приймають Статут, зміни і доповнення;
· обирають раду дошкільного закладу, її членів і голову,
встановлюють терміни її повноважень;
· заслуховують звіт керівника закладу, голови ради
дошкільного закладу з питань статутної діяльності закладу, дають їй оцінку
шляхом таємного або відкритого голосування;
· розглядають питання навчально-виховної, методичної та
фінансово-господарської діяльності дошкільного закладу;
· затверджують основні напрями вдосконалення роботи і
розвитку дошкільного закладу.
У період між загальними зборами діє рада дошкільного закладу. Кількість
засідань ради дошкільного закладу є правомірним, якщо в ньому бере участь не
менше двох третин її членів (працівники дошкільного закладу, батьки,
засновники, спонсори та інші).
Рада закладу організовує виконання рішень загальних зборів, розглядає питання
поліпшення умов для здобуття дошкільної освіти, зміцнення матеріально-
технічної бази, поповнення й використання бюджету закладу, вносить пропозиції
щодо морального і матеріального заохочення учасників навчально-виховного
процесу, погодує зміст і форми роботи з педагогічної освіти батьків.
У санаторному ДНЗ № 4 може діяти піклувальна рада – орган самоврядування,
який формується з представників органів виконавчої влади, підприємств,
установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян з метою залучення
громадськості до вирішення проблем освіти, забезпечення сприятливих умов
ефективної роботи дошкільного закладу.
Піклувальна рада (у складі 7-ми осіб) створюється за рішенням загальних
зборів або ради дошкільного закладу і працюють на громадських засадах. Очолює
піклувальну раду голова, який обирається шляхом голосування на її засіданні з
числа членів піклувальної ради. Кількість засідань визначається їх
доцільністю, але, як правило, не менше ніж чотири рази на рік.
Основними завданнями піклувальної ради є:
· співпраця з органами виконавчої влади, підприємствами,
установами, організаціями, навчальними закладами, окремими громадянами,
спрямована на поліпшення умов утримання дітей у дошкільному закладі;
· сприяння зміцненню матеріально-технічної, культурно-
спортивної, корекційно-відновлювальної, лікувально-оздоровчої бази
дошкільного закладу;
· сприяння організації та проведенню заходів, спрямованих
на охорону життя та здоров`я учасників навчально-виховного процесу;
· організація дозвілля та оздоровлення дітей та
працівників дошкільного закладу;
· стимулювання творчої праці педагогічних працівників;
· всебічне зміцнення зв`язків між родинами дітей та
дошкільним закладом;
· сприяння соціально-правової, захисту учасників навчально-виховного
процесу.
Фінансово-господарська діяльність
Джерелами фінансування дошкільного закладу є кошти:
· засновника;
· кошти державного бюджету, що надходять у розмірі не
нижчому від передбаченого нормативами фінансування;
· батьків або осіб, які їх замінюють;
· добровільні грошові внески і спонсорські пожертвування
підприємств, установ, організацій та окремих громадян, іноземних юридичних і
фізичних осіб;
· кошти, одержані від громадян за надання платних послуг;
· доходи від здавання в оренду приміщень, обладнання та
іншого майна
Санаторний ДНЗ № 4 за погодженням із засновником має право:
· придбати, орендувати необхідне йому обладнання та інше
майно;
· отримувати допомогу від підприємств, установ,
організацій або фізичних осіб;
· здавати в оренду приміщення, споруди, обладнання
юридичним та фізичним особам згідно із законодавством.
Статистична звітність, порядок ведення діловодства в санаторному ДНЗ № 4
здійснюється відповідно до законодавства. Порядок ведення діловодства і
бухгалтерського обліку в дошкільному закладі визначається законодавством,
нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України та інших
центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковуються дошкільні
заклади.
За рішенням засновника закладу бухгалтерський облік здійснюється: через
централізовану бухгалтерію
Контроль за діяльністю санаторного ДНЗ № 4
Основною формою контролю за діяльністю дошкільного закладу є державна
атестація, що проводиться один раз на десять років у порядку, встановленому
Міністерством освіти і науки України. Контроль за дотриманням дошкільним
закладом державних вимог щодо змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти
здійснюється відділом освіти міста Славутича.
Зміст, форми та періодичність контролю, не пов`язаного з навчально-виховним
процесом: встановлює виконавчий комітет Славутицької міської ради та
наглядові органи.
2.3 Планування діяльності
Під час планування в санаторному ДНЗ № 4 “Марите” використовуються дві моделі
планування:
1. Перспективне планування, основним результатом якого є річний план роботи
дошкільного закладу. Ця модель визначає приоритетні завдання і зміст роботи
закладу протягом навчального року. Також перспективне планування висвітлює
методи, прийоми, форми, загальні принципи освітньо-виховного процесу.
Поточне (календарне) планування, яке складається з календарних планів
освітньо-виховної роботи педагогічних працівників і охоплює найближчий
часовий проміжок – від 1-2 днів до 1-2 тижнів.
При цьому перспективне і поточне планування розглядаються як єдиний,
нерозривний процес, складові якого взаємопов’язані за змістом. Перспективне
планування служить основою поточного.
Форма складання перспективних і поточних планів текстова та графічна.
Річний план роботи санаторного дошкільного навчального закладу № 4
складається на навчальний рік та оздоровчий період до ст. 24 Закону України
“Про дошкільну освіту” затверджується завідуючої Івашко Н. І. за погодженням
з місцевим органом управління освітою.
Річне планування ДНЗ № 4 керується нормативними документами з дошкільної
освіти; відповідає сучасним вимогам наукових досягнень, передовому
педагогічному досвіду; визначає перспективу розвитку дошкільного закладу;
актуальні пріоритетні завдання, шляхи та засоби реалізації цих завдань через
кожний розділ плану, враховуючи особливості та можливості дошкільного
закладу.
У змісті річного плану санаторного ДНЗ № 4 “Марите” передбачаються заходи з
підвищення рівня фахової майстерності педагогічних працівників, різні форми
методичної роботи з педагогічними кадрами, вивчення стану освітнього процесу,
заходи спільної роботи дошкільного закладу із школою та батьками, робота
методичного кабінету та адміністративно-господарська діяльність, медико-
профілактичні заходи, проведення свят, розваг, театральних дійств, гурткової
роботи. В плані чітко вказуються назви запланованих заходів, форми їх
реалізації, строки і відповідальні за виконання.
Річний план роботи садочка має наступну структуру.
І. Вступна частина
У вступній частині робиться аналіз за минулий рік за такими напрямами:
· рівень і ефективність навчально-виховної роботи;
· рівень підготовки дітей до подальшого навчання в школі;
· робота з охорони життя і зміцнення здоров’я дітей;
· робота педколективу щодо виконання вимог програми і
завдань річного плану;
· підвищення фахової майстерності через різні форми її
організації;
· результати атестації й аналіз якісного і кількісного
складу педпрацівників;
· ефективність і доцільність методичної роботи;
· результати тематичних і фронтальних перевірок;
· стан матеріально-технічної бази;
· робота методичного кабінету;
· окреслення завдань на новий навчальний рік.
ІІ. Підвищення фахової майстерності педпрацівників
1. Курси підвищення кваліфікації.
2. Докурсові та післякурсові завдання.
3. Самоосвіта, робота з нормативними документами.
4. Методоб’єднання, участь у роботі міста, району.
5. Атестація педпрацівників.
6. Робота з молодими вихователями, спеціалістами.
7. Наставництво.
8. Перспективний педагогічний досвід (вивчення,
узагальнення, впровадження).
ІІІ. Методична робота
1. Педагогічні ради.
2. Семінари, семінари-практикуми.
3. Консультації (для вихователів, спеціалістів).
4. Колективні перегляди.
5. Творча робота.
6. Експериментальна ті інші форми роботи.
ІV. Керівництво і контроль навчально-виховного процесу
Комплексні (фронтальні) перевірки – 2 рази на рік; тематичні перевірки – з
розділів програми навчання та виховання, вид діяльності дітей, кількість яких
залежить від наявності вікових груп; оперативний, попереджувальний,
епізодичний (проводяться одночасно в декількох групах), порівняльний. У плані
зазначається вид контролю, назва, мета, дата, термін проведення і форми його
узагальнення (довідка, наказ тощо).
V. Організаційно-педагогічна робота
1. Співпраця з сім’єю (батьківські збори, диспути, дискусії,
усні журнали, зустрічі за круглим столом, конференції з досвіду сімейного
виховання).
2. Наступність у роботі дошкільного закладу та школи.
3. Робота з громадськістю (радіо, телебачення, преса).
4. Робота методичного кабінету.
VІ. Адміністративно-господарська діяльність
До плану роботи додаються медико-профілактичні заходи, виробничі наради,
графіки проведення свят, розваг, театралізованих дійств. Гурткова робота
планується окремо або ж вводиться розділ “Гурткова робота” в планах роботи
відповідних спеціалістів.
Методист ДНЗ № 4 на підставі загального річного плану складає власний
календарний план роботи на квартал.
Календарні плани педпрацівників перевіряються і затверджуються керівником або
методистом дошкільного закладу.
Але модернізація дошкільної освіти обумовила необхідність розроблення та
впровадження стратегічного планування, яке виступає як функція стратегічного
менеджменту і як процес проектування майбутнього закладу освіти як відкритої
соціальної системи з урахуванням ринкових відносин та змін в зовнішньому
середовищі.
Мета стратегічного планування санаторного дошкільного навчального закладу
заключаеться в розробці єдності дій адміністративного, медичного і
педагогічного колективу, з однієї сторони, наступності роботи ДНЗ зі школою,
сім’єю, культурно-освітніми закладами з другої, своєчасне реагування на
зміни навколишнього середовища.
Основні задачі стратегічного планування санаторного дитячого садка:
1) забезпечення виконання рішень державних органів з питань
виховання та на вчання дітей дошкільного віку;
2) створення сучасних медичних умов для всебічної
реабілітації здоров’я дітей ;
3) вичленовування головних, вузлових питань в діяльності
педагогічного колективу;
4) визначення конкретних мероприємств, строків їх виконання,
відповідальних виконавців;
5) виховання відповідальності кожного члену колективу.
Для успішної реалізації мети та задач планування необхідно керуватися
принципами научності, оптимальності, систематичного підходу і колегіальності.
Кваліфікована розробка стратегії одна из важливих складових для забезпечення
дієвості та результативності всієї роботи ДНЗ.
Дитячий дошкільний заклад сьогодні являє собою відкриту систему соціально-
освітньої інфраструктури міста. Це дозволяє здійснити виховання в дусі
широкої соціальної коммунікабельності, відповідального відношення дитини до
себе, оточуючим людям і природі, здорової, розвинутої, вільної і позитивно
налаштованої особистості.
Стисла характеристика роботи ДНЗ санаторного типу показує, що на перше місце
ставиться реабілітація здоров’я дітей з використанням сучасних медичних
засобів та впровадженням інноваційних педагогічних технологій.
У зв’язку з цим стала необхідна розробка ефективного стратегічного планування
з урахуванням використання елементів Wellness для вдосконалення лікувально-
оздоровчої роботи в межах дошкільного закладу.
Для того, щоб це планування і діяльність закладу було дійсно ефективним
необхідно
· вдосконалення медичного обслуговування дітей дошкільного закладу з
метою реабілітації здоров’я дитини;
· розробка та впровадження Wellness-програм і методик з метою
ознайомлення дітей із здоровим способом життя;
· модернізація форм та методів освітньо-виховного процесу
шляхом впровадження педагогічних інноваційних технологій;
· активізація маркетингової політики санаторного ДНЗ №4
“Марите”
· використання матеріального потенціалу батьків із метою
модернізації медико-оздоровчої бази санаторного ДНЗ;
· удосконалення програми маркетинг-мікс із метою
подальшого розвитку і процвітання “Марите” і його співробітників, тобто
використання людського капіталу: знань, умінь, ноу-хау тощо;
· проведення проектної діяльності, яка веде до посилення
конкурентних позицій дитячого саду;
· створення піару.
На мій погляд, розробка стратегічного планування повинна представляти собою
комбінацію запланованих дій і швидких рішень по адаптації нашого дошкільного
закладу до нової ситуації, до нових можливостей одержання конкурентних
переваг.
Першим етапом роботи в даному напрямку буде формування місії. Наступним
кроком є постановка цілей як медичних, освітньо-виховних, адміністратівних,
аналізування зовнішнього середовища Також можливо використання SWOT-аналізу.
Під час стратегічного планування необхідно враховувати маркетингові завдання,
що стоять перед ДНЗ, які дозволили б виявити попит батьків на ті або інші
послуги, запропоновані нашим садом і дізнатися, які послуги вони хотіли б ще
одержувати на базі санаторного садка. На даний момент необхідно враховувати,
що всі сади міста Славутича є конкурентами один для одного і практично кожний
дитячий сад пропонує комплекс заходів щодо оздоровлення дітей. Тому необхідно
використовувати в діяльності сада бенчмаркінг, мету якого розкрили Зайцев
Л.Г. и Соколова М.И. вивчення інших на навчання у них, тобто відбирати в
процесі досліджень прийоми роботы із практики партнерів, конкурентів з метою
використання їх в діяльності свого закладу для підвищення ефективності.
Аналіз планування дошкільних закладів освіти міста (ДНЗ № 6 та ЦРД)
встановив, що в садочках ведеться перспективне планування і охоплює роботу на
протязі одного навчального року. Стратегічне планування відсутне. Тому можна
констатувати той факт, що спроба розробки стратегічного планування на базі
санаторного ДНЗ № 4 “Марите” є формуючим експериментом.
Висновок
Процеси, що відбуваються в освітянській галузі останнім часом, вимагають
піднесення ефективності роботи за рахунок багатьох факторів. Але
найважливішим з них є реалізація системного підходу до управління ДНЗ як
складовою динамічною соціально-педагогічною системою в умовах впровадження
освітнього менеджменту. Необхідність його використання в умовах санаторного
ДНЗ № 4 обумовлена зніженням якості освіти, яка визначається як сукупність
властивостей та характеристик освітнього процесу, що надають йому здатність
формувати певний освітній рівень, спроможний задовольнити існуючі й майбутні
потреби споживачів освітніх та інших послуг.
санаторний дошкільний навчальний заклад №4 «Марите» є одним з центрів
реабілітації здоров`я дітей в місті Славутич. під час навчально-виховного
процесу дошкільнята отримують комплекс оздоровчо-лікувальних заходів.
Характеристика організації діяльності закладу показує, що на перше місто
виходять реабілітаційна робота. Однак, за останні роки чітко прослідковується
тенденція гальмування, що обусловлено саме відсутністю стратегічного мислення
яке являє собою процес усвідомлення діяльності організації, мети її розвитку
і шляхів її досягнення, усвідомлення необхідності спостереження і урахування
впливів внутрішнього та зовнішнього середовища, формування стратегій і
рішень, налагодження діяльності з метою їх здійснення.
також негативно на діяльність “Марите” впливає відсутність узгодженості
педагогічного педагогічного та реабілітаційного процесів, що знижає якість
надання освітніх послуг. Реабілітаційні послуги також мають ряд недоліків, що
знижує ефективність роботи ДНЗ №4. Це на мій погляд, можливо виправити за
рахунок впровадження педагогічного менеджменту.
Педагогічний менеджмент як спеціфічна творча діяльність базується на
принципах наукового управління. Виховання та навчання як об’екти менеджменту
завжди мають цілеспрямований характер, і, відповідно, управління ним.
Педагогічний менеджмент – це процес, який потребує постійного оновлення,
вдосконалення при творчому взаїмовідношенні вченого і практика з метою
забезпечення оптимального функціонування ДНЗ, створення сприятливих умов для
розвитку і становлення підростаючого покоління. Тому створення моделі
ефективного стратегічного планування діяльності дошкільного навчального
закладу освіти є дуже актуальним і потребує експерементальної роботи в цьому
напрямку. Мета стратегічного планування санаторного дошкільного навчального
закладу заключаеться в розробці едності дій адміністративного, медичного і
педагогічного колективу, з однієї сторони, наступності роботи ДНЗ зі школою,
сім’єю, культурно-освітніми закладами з другої, своєчасне реагування на
зміни навколишнього середовища. Виконання цієй мети допоможе розкрити скритий
потенціал адміністративної, медичної та педагогічної служб для всебічного
розвитку дитини та реабілітації здоров’я дошкільнят.
Розділ ІІІ
обгрунтування моделі стратегічного планування діяльності санаторного ДНЗ № 4
“Марите»
3.1 Визначення місії та цілей санаторного дошкільного навчального закладу №4
«Марите»
Для формулювання місії необхідно дати відповіді на такі питання:
· у чому полягає основна мета санаторного дошкільного
навчального закладу №4 “Марите”, порівняно з організаціями, які працюють в
інших сферах (бізнесі, виробництві тощо)?
· якими особливостями відзначається об’єкт управління в
садочку порівняно з організаціями, що працюють в інших соціальних сферах?
· у чому полягають особливості результатів діяльності ДНЗ
№4, порівняно з організаціями, що працюють в інших соціальних сферах?
Проаналізуємо ці питання.
Місія будь-якої освітньої організації, незалежно від рівня управління, на
якому вона функціонує, полягає у забезпеченні навчання, виховання й розвитку
особистості. Тобто кінцевим “продуктом” функціонування освітньої організації,
на який мають працювати всі рівні управління, від найвищого (Міністерства
освіти і науки) до найнижчого, але, разом з тим, основного (навчального
закладу), є “живий” об’єкт, особистість – соціальна істота, яка включена в
суспільні стосунки і є діячем (суб’єктом цих стосунків).
Ця мета істотно відрізняється від місії, наприклад, виробничих та комерційних
організацій, що полягає у створенні матеріальних продуктів, забезпеченні
споживачів товарами й надання їм послуг (і на основі цього – отриманні
певного прибутку), за умови якої кінцевим результатом функціонування таких
організацій є “неживий”, хоча й досить складний за своїми параметрами
продукт.
Таким чином, освітні організації мають, на відміну від іншіх, унікальну,
неповторну місію, що відзначається величезною складністю.
Результати аналізу управлінського досвіду свідчать, що сьогодні в багатьох
освітніх організаціях спостерігається певне “викривлення” основної місії і
цілей діяльності, яке проявляеться в тому, що в ієрархії цілей провідне місце
посідає не забезпечення навчання, виховання та розвитку особистості, а
отримання прибутків від освітньої діяльності. Особливо “рельєфно” ця
тенденція виявляється в діяльності навчальних закладів приватної форми
власності (“приватних навчальних закладів”), хоча аналогічні процеси присутні
також і в діяльності деяких державних навчальних закладів.
Визначаючи соціально-психологічні характеристики об’єкта управління в ДНЗ,
необхідно зазначити, що насамперед таким об’єктом є дошкільники.
До основних особливостей дітей дошкільного віку як об’єкта управління з
огляду на вікові характеристики останніх можна зарахувати такі риси:
· несформованість психики дітей (відсутність усталених психо-фізіологічних
механізмів розвитку, підвищена емоційність, чутливість тощо);
· відсутність стійких етично-духовних основ розвитку особистості у зв’язку
із тим, що вони перебувають на стадії формування;
· підвищена довіра дітей до дорослих, сприйняття ними поведінки та
діяльності дорослих як ідеальної моделі власної поведінки, наслідування
дорослих тощо.
У місії санаторного дошкільного навчального закладу № 4 “Марите” відображені
основні приорітети діяльності садка його конкурентні переваги; клієнти саду;
послуги, надані ДНЗ – “Найкращі реабілітаційні послуги під час виховання та
навчання Вашего малюка”.
Відомі фахівці стратегічного управління А. А. Томпсон та
А. Дж. Стрікленд підкреслили, що визначення цілей необхідно для встановлення
певного результату, який менеджери вважають найбільш важливим для досягнення
успіху організації. На їх думку, найбільш важливими для досягнення успіху є
цілі стратегічні та фінансові. Фінансові цілі - цілі, яких організація має
досягти у фінансовій сфері. Стратегічні цілі необхідно фокусувати на
конкуренції та створенні сильних конкурентних позицій у будь-якій сфері
діяльності.
У процесі визначення цілей постає проблема вибору серед них пріоритетних.
Хоча і фінансові, і стратегічні належать найвищий пріоритет (досягнення
ключових результатів), труднощі виникають тоді, коли необхідно зробити вибір
між діями, спрямованими на підвищення короткострокових фінансових показників
та зусиллями щодо зміцнення положення фірми у довгостроковій перспективі
(таблиця 3.1).
Таблиця 3.1
Цілі санаторного ДНЗ №4 в перспективі на 5 років
ФІНАНСОВІ ЦІЛІ | СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ | 1. Забезпечити більш швидке зростання доходів ДНЗ №4 за рахунок отримання грошей від батьків за платні послуги: 2003-2004 н. р. на 10 %; 2004-2005 н. р. на 20 %; 2005-2006 н. р. на 30 %; 2006-2007 н. р. на 40 %; 2007-2008 н. р. на 50 % в умовах збільшення асортименту платних послуг. | 1. Збільшити асортимент платних послуг: 2003-2004 н. р. на 10 %; 2004-2005 н. р. на 20 %; 2005-2006 н. р. на 30 %; 2006-2007 н. р. на 40 %; 2007-2008 н. р. на 50 %. | 2. Забезпечити більш швидке зростання грошових надходжень за рахунок взаємодії з Піклувальною радою садка та іншими організаціями: 2003-2004 н. р. на 5 %; 2004-2005 н. р. на 10 %; 2005-2006 н. р. на 15 %; 2006-2007 н. р. на 20 %; 2007-2008 н. р. на 25 %. | Розробити профіль матеріальної допомоги в якому необхідно розкрити наступні пункти: · який обсяг коштів необхідне ДНЗ в цьому навчальному році; · який обсяг коштів необхідне ДНЗ в перспективі на 5 років; · що необхідно придбати адміністрації садка на ці кошти; · можливий результат, отриманий при використанні коштів Піклувальної ради садка та інших організацій; · на що можє розраховувати Піклувальна рада та інші організації за умови донорства ДНЗ; · права Піклувальної ради та іншіх організацій; · обов’язки Піклувальної ради та іншіх організацій. | 3. Підвищити ціни платних послуг на 5 % за кожну послугу щорічно. | 3. Підвищити репутацію ДНЗ серед споживачів за умови впровадження нового медичного обладнання, освітніх інноваційних технологій (Wellness), модернізацію комп’ютерного класу садочка. |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
|
|
Главная